Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

- операції з надання кредитів у банківських металах здійснюються через поставки їх у фізичній формі або зарахуванням на знеособлені рахунки в обмін на зобов'язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі;

- операції з монетами з дорогоцінних металів щодо продажу банками клієнтам вітчизняних та іноземних монет з дорогоцінних металів, а також викупу у них таких монет, звісно, за нижчою ціною. Продаж монет здійснюється з премією, розмір якої залежить від багатьох факторів, зокрема якості монет. Центральні банки, як правило, є оптовими постачальниками монет для уповноважених дистриб'юторів, роль яких виконують, насамперед, комерційні банки. При цьому ринок монет із дорогоцінних металів включає монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові;

- позабалансові операції з монетами з дорогоцінних металів включають такі основні операції:

- страхування ризиків курсових коливань за допомогою строкових операцій з банківськими металами;

- перевезення дорогоцінних та банківських металів між установами інших банків і клієнтами банків;

- операції з дорогоцінними металами, що скуповуються у населення у виробах і брухті та інші операції.

Слід зазначити, що НБУ зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали і камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування.

В самостійній роботі студентам важливо дослідити напрямки розвитку нових послуг, які надаються банками з урахуванням досвіду країн з розвинутою ринковою економікою. Зокрема, слід звернути увагу на операції, пов'язані з фінансовим інжинірингом, який, використовуючи результати фінансового аналізу, відповідний власний інструментарій та операційні схеми, а також власне розуміння проблеми, займається розробленням, конструюванням та реалізацією нових фінансових інструментів та технологій з метою розв'язання відповідних фінансових проблем.

Розробка нових інструментів або схем фінансового інжинірингу починається, як правило, з пошуку нових концептуальних ідей. Можливі два шляхи. При першому - ідею нових інструментів та схем фінансового інжинірингу можуть висувати працівники банку. При іншому - аналізується та узагальнюється ситуація в економіці, на ринку грошей, дії конкурентів, досліджуються потреби клієнтів та зміни в законодавстві тощо.

Тема 18. Операції із забезпечення фінансової стійкості банку

Для вивчення даної теми студентам необхідно визначити сутність фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності комерційного банку, а також способи їх забезпечення. Важливим є розгляд економічних нормативів регулювання діяльності банків. Крім цього, необхідно звернути увагу на процес управління ризиками в банку, організаційну структуру ризик-менеджменту в фінансово-кредитній установі. Для кращого розуміння матеріалу варто дослідити механізм формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку, від дебіторської заборгованості та від операцій з цінними паперами.

Вирішення основного завдання управління комерційним банком полягає не тільки у визначенні поточного фінансового стану банку, а й у визначенні оптимальних управлінських заходів, які дозволять перевести поточний стан банку в бажаний (фінансово стійкий).

Банк вважають фінансово стійким якщо за умов проведення виваженої прибуткової діяльності (із наявними надлишками ліквідності та створеними у потрібному обсязі резервами), він дотримується у своїй діяльності норм та вимог Національного банку України та має бажаний (відповідно до обраної стратегії) фінансовий стан.

Управління фінансовою стійкістю комерційних банків здійснюється:

- на макрорівні, головним чином, шляхом впливу Національного банку України на діяльність комерційних банків,

- на мікрорівні - через саморегулювання власної фінансової стійкості комерційним

1. Розглядаючи основи забезпечення фінансової стійкості банку на макрорівні, слід враховувати, що відповідно до Конституції України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Виконуючи цю основну функцію НБУ сприяє дотриманню стійкості банківської системи на основі виконання таких функцій:

Грошово-кредитне регулювання, яке впливає на обсяг і структуру грошової маси в обігу і, тим самим, визначає обсяг ресурсів комерційних банків, які можуть бути використані для кредитних вкладень в економіку. Таке регулювання здійснюється шляхом:

- проведення процентної політики, яка реалізується шляхом встановлення і зміни офіційних процентних ставок (облікової ставки, ставки рефінансування, ставки "овернайт" (ломбардна) та інших), за якими Центральний банк надає кредити комерційним банкам та уряду. При цьому, зменшуючи або збільшуючи рівень процентних ставок, НБУ впливає на відповідне збільшення або зменшення попиту комерційних банків на кредит, а зрештою - і на обсяг грошової маси в обігу (ставки рефінансування НБУ розглянуті у табл.5.2 вище);

- визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків з метою забезпечення своєчасного здійснення платежів клієнтів та підтримки необхідного рівня ліквідності комерційного банку. Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені та обліковані на балансі банку кошти юридичних та фізичних осіб як у національній, так і в іноземній валюті, за винятком коштів, залучених від інших банків та іноземних інвестицій, отриманих від міжнародних фінансових установ. При цьому Національний банк України для різних видів зобов'язань встановлює диференційовані нормативи обов'язкового резервування залежно від: