- природи зобов'язань (депозити, ощадні вклади, кошти в розрахунках, поточні рахунки клієнтів, рахунки бюджетних організацій тощо);
- строку зобов'язань або пасивів (короткострокові пасиви, довгострокові пасиви).
Зокрема, в Україні встановлено такі нормативи обов'язкового резервування (з 21.03.2012 року):
а) за строковими коштами і вкладами (депозитами) юридичних і фізичних осіб у національній валюті - 0 %;
б) за короткостроковими коштами і вкладами (депозитами) юридичних і фізичних осіб у іноземній валюті - 8 %;
в) за довгостроковими коштами і вкладами (депозитами) юридичних і фізичних осіб у іноземній валюті - 2 %;
г) за коштами вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб у національній валюті на вимогу та коштами на поточних рахунках - 0%;
д) за коштами вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб у іноземній валюті на вимогу та коштами на поточних рахунках - 8,5%;
е) за коштами, які залучені банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій-нерезиденті, у національній валюті та у російських рублях - 0%;
є) за коштами, які залучені банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій-нерезиденті, у іноземній валюті(крім російських рублів) - 2%.
Для збільшення пропозиції грошей Національний банк України зменшує норматив обов'язкового резервування, а для зменшення пропозиції грошей норматив обов'язкового резервування збільшується;
проведення операцій на відкритому ринку з цінними паперами та валютних інтервенцій на валютному ринку. Механізм використання цього інструменту грошово-кредитного регулювання такий: коли Центральний банк купує цінні папери у комерційних банків, на кореспондентські рахунки банків надходять відповідні суми, а отже, з'являється можливість розширювати активні операції, що зрештою збільшує грошову масу в обігу. Коли НБУ продає комерційним банкам цінні папери, відповідні кошти списуються з кореспондентських рахунків банків, що зменшує грошову масу в обігу. Більшість таких операцій проводиться за допомогою операцій РЕПО, механізм яких докладно розглянуто у темі 5 модуля 1 "Операції банків із запозичення коштів".
1.1. Організаційно - правовий прямий вплив на діяльність банків через виконання функцій НБУ, пов'язаних з утворенням законодавчих та інших умов, які дозволяють комерційним банкам підтримувати їх фінансову стійкість. До них відносяться такі методи як ліцензування банківської діяльності, ведення державного реєстру банків, встановлення правил ведення банківських операцій та їх бухгалтерського обліку, організація і здійснення валютного контролю за банками, які отримують ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій та інші, визначені Законом України "Про НБУ".
1.3.Встановлення обов'язкових економічних нормативів та нагляд за їх дотриманням з метою регулювання банківської діяльності та забезпечення ліквідності банківських балансів. Слід зазначити, що банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Регулятивні функції виконують департаменти центрального апарату НБУ з урахуванням їх функціонального призначення. А саме, Національний банк України установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками [6]:
- нормативи капіталу:
- мінімального розміру регулятивного капіталу,(Н1),
- адекватність регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2),
- співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3);
- нормативи ліквідності:
- миттєва ліквідність (Н4),
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківські операції» автора Прасолова С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку“ на сторінці 27. Приємного читання.