Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Вивчення даної теми слід почати з розгляду особливості механізму надання та погашення основних видів кредитів.

Зокрема, як свідчать дані табл. 11.1 у структурі кредитного портфеля банків України значну питому вагу мають саме кредити, які надаються в національній та іноземній валюті фізичним особам - резидентам України (їх питома вага коливається від 24,7% у 2010 р. до 33,9% у 2008 р.) та відносяться до споживчих банківських кредитів (з 2009 року надання споживчих однорідних кредитів в іноземній валюті було призупинене внаслідок високого рівня їх кредитного та валютних ризиків).

Таблиця 11.1. ОБСЯГ І СТРУКТУРА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКІВ УКРАЇНИ У 2006-2010 рр.

Споживчий кредит - це кредит, який надається в національній валюті фізичним особам - резидентам України (громадянам України). Установи банку надають населенню короткострокові і довгострокові споживчі кредити.

Короткострокові кредити надаються громадянам на строк до одного року на такі споживчі цілі:

1) придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів;

2) нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо).

Об'єктами довгострокового кредитування є:

1) будівництво індивідуального житла, будинків дачного типу тощо;

2) купівля індивідуального житла, квартир, гаражів тощо;

3) реконструкція та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, будиночків дачного типу тощо.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів.

У цілому, розміри споживчих кредитів обмежуються:

1) граничними розмірами, встановленими кредитною політикою банку для конкретного виду кредиту;

2) платоспроможністю (кредитоспроможністю) позичальника;

3) вартістю заставленого майна та цінних паперів, що можуть бути надані позичальником як забезпечення повернення боргу. Вважається, що кредити під заставу не повинні перевищувати:

- 60% оціночної вартості нових товарів, та 30% вартості старих товарів;

- 90% курсової вартості цінних паперів, емітованих Ощадним банком;

- 60% ринкової вартості житлових будинків та квартир та 40 % вартості виробничих приміщень;

- 50% вартості товарів в обороті або переробці та легкових автомобілів.