— використовувати власне судження під час здійснення загального нагляду за операціями банку, діяти незалежно від правління в інтересах власників банку та стабільної і довготривалої роботи банку;
— оцінювати на регулярній основі ефективність і обережність дій правління щодо управління операціями банку і ризиками, на які наражається банк.
Рекомендується також, щоб принаймні один член спостережної ради мав досвід роботи в банківській сфері на керівних посадах або в іншій сфері, пов'язаній з банківською.
Залежно від рівня складності та обсягів операцій банку, а також ризиків, на які наражається банк, та які надалі можуть виникнути в діяльності банку, спостережна рада може прийняти рішення про формування з членів спостережної ради Комітету з ризик-менеджменту.
Спостережна рада банку відповідно до своїх функцій та загальновизнаних принципів корпоративного управління має визначати основні засади організаційної структури банку. З цією метою спостережна рада має:
— визначати основні засади організаційної структури банку, у тому числі кількість, обов'язки і повноваження комітетів спостережної ради і правління, а також порядок їх підпорядкування та підзвітність;
— забезпечувати в організаційній структурі банку відокремлення системи управління ризиками від системи внутрішнього нагляду (внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту);
— забезпечувати наявність необхідних заходів адміністративного та іншого контролю, які гарантували б виконання підрозділами ризик-менеджменту і внутрішнього нагляду (внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту) своїх завдань неупереджено та незалежно один від одного.
З метою дотримання принципів корпоративного управління та забезпечення стабільної роботи банку спостережна рада банку має додатково здійснювати такі заходи:
— погоджувати основні засади організаційної структури банку;
— погоджувати призначення та звільнення керівників окремих найважливіших виконавчих, функціональних або територіальних підрозділів банку;
— планувати наступництво керівників (забезпечувати наявність кадрового резерву щодо керівників) банку;
— на регулярній основі проводити оптимізацію організаційної структури банку стосовно систем ризик-менеджменту та внутрішнього контролю на підставі рекомендацій внутрішнього та зовнішнього аудиту, служби банківського нагляду Національного банку.
Спостережна рада банку як орган банку, який представляє інтереси його власників, несе відповідальність за визначення стратегії роботи банку в цілому. Для виконання цього завдання спостережна рада має:
— визначати місію, цілі та завдання банку;
— визначати і затверджувати стратегію діяльності банку і його бізнес-плани, здійснювати періодичну (як мінімум щорічну) оцінку адекватності стратегії діяльності банку напрямам і темпам його розвитку та вносити необхідні зміни і корективи;
— чітко визначати стратегію банку в частині ризик-менеджменту;
— брати участь у розробленні та затвердженні політики управління капіталом з урахуванням значних операцій банку, у тому числі положення щодо кількості та якості капіталу, необхідного для забезпечення поточних і запланованих операцій банку, а також періодично (принаймні раз на рік) переглядати її;
— брати участь у розробленні та затвердженні необхідних стратегій і положень щодо контролю діяльності банку та періодично (як мінімум щорічно) розглядати результати їх впровадження і вживати заходів щодо створення і підтримання ефективної системи внутрішнього нагляду (внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю) і системи управління ризиками відповідно до організаційної структури та цілей діяльності банку.
З метою оптимізації процесів банку та забезпечення їх стабільності спостережній раді доцільно додатково вживати таких заходів щодо забезпечення визначення стратегії роботи банку:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківський нагляд» автора Сидоренко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.7. Принципи корпоративного управління та ризик-менеджменту в банках“ на сторінці 5. Приємного читання.