Розділ «Тема 7. Оцінювання кредитоспроможності позичальника»

Зокрема, оцінювання стану менеджменту включає в себе:

- рівень менеджменту, який характеризується професійним досвідом менеджерів підприємства, зв'язками у ділових колах, освітою, технічними знаннями, частотою зміни керівництва підприємства тощо;

- ефективність системи управління позичальника;

- професіоналізм керівництва та його ділову репутацію;

- ступінь довіри до клієнта, яка досліджується банком шляхом виявлення відкритості, чесності позичальника, готовності надати фактичну й вірогідну інформацію, аналізу форми власності підприємства, установчих документів, статуту, складу засновників, повноважень керівників, діяльності дочірніх структур, наявності судових розглядів тощо;

- кредитну історію позичальника, яка дає можливість отримати інформацію щодо попередніх взаємозв'язків клієнта з банком та історію погашення кредитної заборгованості в минулому.

Оцінювання ринкового середовища позичальника включає:

- місцезнаходження підприємства, що дає можливість банку з'ясувати його доступність до покупців, віддаленість від постачальників;

- вид діяльності підприємства, його належність до виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі тощо;

- макроекономічну ситуацію у країні та стан розвитку галузі позичальника;

- ринкову позицію позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;

- наявність державних замовлень і державної підтримки позичальника;

- привабливість продукту (ціна, якість, асортимент, наявність цільової групи споживачів);

- фактори виробництва (аналіз стану основних фондів позичальника, наявності комунікацій, інформаційного забезпечення, кваліфікованості персоналу тощо).

Кредитний фахівець при аналізі якісних характеристик позичальника повинен оцінити здібності менеджера, зокрема, здатність і вміння керувати людьми (мотивація службовців, розуміння, довіра і повага), освіту і досвід вищого керівництва (навчання в навчальному закладі, основні навики ведення бізнесу тощо), підприємницький дух (підприємницькі здібності, цілеспрямованість, емоційну і фінансову відданість бізнесу), професійні навики (знання процесу виробництва, збуту, реклами, наявність здібностей у сфері досліджень і розвитку, налагоджені контакти з клієнтами, постачальниками). При цьому характер позичальника можуть визначати такі чинники: - чесність (проведені переговори з постачальниками, клієнтами, кредиторами дадуть більш реальну оцінку щодо кредитної історії та характеру позичальника);

- фінансовий консерватизм (великі особисті витрати, стиль життя, бажання повертати борги);

- повага до банку-кредитора (вчасне подання інформації, обговорення питань щодо бізнесу і майбутньої діяльності підприємства, інформування про проблеми, які виникають тощо).

При аналізі кредитоспроможності позичальника кредитний фахівець повинен розглядати також організаційну структуру і функції підрозділів підприємства, систему винагород і мотивації, оцінку і контроль обов'язків, підбір і навчання працівників підприємства. При цьому спеціаліст кредитного відділу повинен враховувати можливий ризик зміни керівництва підприємства-позичальника чи діяльності фірми, можливості розширення виробництва (вихід на ринок з новими продуктами, зміни обсягів продажів тощо).

У цьому разі якісні критерії оцінювання кредитоспроможності позичальника-юридичної особи, як правило, зараховуються до загального, визначеного банком аналізу кредитоспроможності позичальника поряд із основними та додатковими кількісними показниками. Для них також встановлюється шкала балів (залежно від варіанта відповіді), які при загальному підрахунку множаться на відповідний ваговий коефіцієнт.

Отже, при оцінюванні банком кредитоспроможності позичальників - юридичних осіб проводиться аналіз основних кількісних та якісних показників діяльності клієнта. При цьому банківські установи самостійно розробляють власні методики оцінювання кредитоспроможності позичальників, ураховуючи всі необхідні критерії, які зможуть якісніше охарактеризувати фінансовий стан та діяльність позичальника. Такі методики оцінювання кредитоспроможності позичальників затверджуються банками у відповідних внутрішніх положеннях.