Розділ «Тема 6. Кредитоспроможність позичальника: джерела інформації»

9 - банк приймає рішення щодо надання чи ненадання кредиту позичальнику.

Банкам вигідно користуватися послугами кредитних бюро, оскільки це пришвидшує процес прийняття рішень. Використовуючи кредитні звіти, банк може отримувати в своє розпорядження необхідну інформацію швидше та дешевше, ніж якщо б він перевіряв кредитну історію споживача, контактуючи з кожним позикодавцем, з яким споживач мав фінансові зв'язки. Кредитні бюро, у свою чергу, отримують доходи від надання кредитних звітів та інформаційних послуг.

Серед переваг діяльності кредитних бюро слід відмітити:

1. Кредитні бюро допомагають підвищити рівень обізнаності суб'єктів фінансового ринку про потенційних позичальників і дають змогу прогнозувати повернення кредиту клієнтами, зменшуючи ризик виникнення проблеми несприятливого вибору.

2. Банк може зменшити витрати на перевірку кредитоспроможності клієнтів та скоротити час на отримання інформації про потенційного позичальника та прийняття рішення щодо надання кредиту.

3. Банк підвищує рівень управління ризиками та покращує якість свого кредитного портфеля.

Для забезпечення отримання банківськими установами вірогідної інформації про позичальників, які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банками, в Україні створено єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників".

Єдина інформаційна система "Реєстр позичальників" - це єдиний апаратно-програмний комплекс, що забезпечує отримання від банківських установ вхідної інформації, її накопичення, зберігання, належне використання, захист на всіх технологічних ланках від несанкціонованого доступу, формування вихідної інформації, взаємодію з користувачами.

Єдина інформаційна система "Реєстр позичальників" створюється і функціонує на добровільних (договірних) засадах для зменшення ризиків, що виникають при обслуговуванні юридичних та фізичних осіб (клієнтів) у банках України внаслідок неповної інформації про клієнта. Вона забезпечує облік клієнтів банків України, які мають прострочену заборгованість за кредитами, збереження банківської інформації про клієнтів і доступ уповноважених осіб банків до інформації про клієнта.

Національний банк України регламентує і забезпечує функціонування єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників", гарантує її надійність і безпеку, організовує підключення банків до системи відповідно до чинного законодавства, уносить зміни в порядок функціонування системи, забезпечує зберігання інформації в системі. Колективним власником інформації, що міститься у базі даних єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників", є банківські установи, які уклали договір з Національним банком України та підключилися до системи.

Функціонування єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників" забезпечують такі структурні підрозділи Національного банку України:

- Структурний підрозділ банківського нагляду, який згідно з покладеними на нього функціональними обов'язками здійснює координацію роботи учасників єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників", методологічне супроводження системи, методичне та організаційне її забезпечення;

- Департамент інформатизації, що займається розробленням та експлуатацією програмних засобів, забезпечує розроблення та експлуатацію засобів захисту інформації від несанкціонованого доступу на всіх технологічних ланках системи.

Після підключення до системи "Реєстр позичальників" банківська установа та ліквідатор (ліквідаційна комісія) регулярно надають потрібну інформацію про своїх клієнтів до бази даних системи і несуть повну відповідальність згідно з чинним законодавством за вірогідність наданої інформації. До бази даних єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників" банк налає інформацію про тих позичальників, які на дату її надання мають у гривневому еквіваленті сумарну прострочену та сумнівну заборгованість (з урахуванням прострочених і сумнівних до погашення нарахованих доходів) у національній та іноземній валюті в сумі, що перевищує 10 тис. грн. Інформація щодо позичальників (боржників) надасться в розрізі кредитних угод із зазначенням сум простроченої заборгованості за кожним видом валюти. Для позичальників - юридичних осіб зазначаються відомості про їх засновників та керівників.

Інформація, що зберігається в системі, становить банківську таємницю. Національний банк України та банки-учасники системи не мають права використовувати таку інформацію не за цільовим призначенням, розголошувати, надавати іншим юридичним чи фізичним особам, крім особи, про яку зібрана інформація. Доступ до єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників" можуть мати керівник банку (філії, обласної дирекції) та уповноважені ним особи, а також працівники структурних підрозділів Національного банку України, яким відповідний структурний підрозділ банківського нагляду надав дозвіл на перегляд інформації, що міститься в базі даних системи.

Обмін інформацією між банківськими установами-учасниками єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників" та базою даних системи виконується засобами електронної пошти Національного банку України у виді файлів, перелік вхідних та вихідних реквізитів, структура та формати яких визначаються нормативно-правовими актами та Департаментом інформатизації Національного банку України. Для забезпечення конфіденційності всі файли інформаційного обміну обробляються електронними засобами захисту інформації, розробленими в Національному банку України.

Інформація в єдиній інформаційній системі "Реєстр позичальників" зберігається:

- протягом трьох років з дати фактичного повного погашення простроченої заборгованості - якщо заборгованість було погашено;

- протягом 10 років з дати внесення даних про прострочену чи сумнівну заборгованість до системи, - якщо заборгованість не було погашено.

Світовий досвід як розвинутих країн, так і країн, що розвиваються, свідчить, що цивілізований кредитний ринок неможливо побудувати без широкої ефективної системи обміну інформацією про добросовісність виконання учасниками цього ринку своїх зобов'язань. Така система дозволяє забезпечити певні переваги, зокрема: