Розділ «Тема 6. Кредитоспроможність позичальника: джерела інформації»

Оригінали договорів зберігаються до повного погашення кредиту. Після цього вони передаються до архіву. Строк їх зберігання в архіві становить п'ять років після погашення кредиту.

Згідно з внутрішніми документами банківських установ та чинним законодавством працівники банку зобов'язані забезпечувати конфіденційність інформації, яку вони отримують у процесі виконання службових обов'язків.

У разі необхідності проведення претензійно-позовної роботи або в інших випадках, коли необхідне вилучення оригіналів договорів, їх передача відповідальним працівникам підрозділу з роботи з проблемними активами здійснюється на підставі розпорядження керівника відповідної установи банку.

У разі вилучення оригіналів договорів (кредитного договору, договору застави тощо) правоохоронними органами представниками цих органів оформлюються протоколи вилучення цих документів. Для проведення подальшої роботи щодо супроводження та повернення боргу позичальника працівниками кредитних підрозділів банку робляться копії цих договорів, які зберігаються разом з оригіналом протоколу вилучення.

Після закінчення дії кредитних договорів у зв'язку з виконанням сторонами своїх зобов'язань оригінали цих договорів, а також договорів застави, поруки, що оформлювали забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, додаткових угод до них списуються з позабалансового обліку та передаються відповідальному працівнику кредитного підрозділу для подальшого їх зберігання в кредитних справах.

6.4. Інформаційні бази кредитних бюро

Однією із особливостей розвитку цивілізованого кредитного ринку можна вважати функціонування кредитних бюро (бюро кредитних історій), які надають інформацію про кредитні історії потенційних клієнтів банків. Будь-яка банківська установа за певну плату може отримати довідку про те, які кредити, в яких банках потенційний клієнт брав у минулому і як їх погашав. Місцеві та регіональні кредитно-інформаційні бюро існують у багатьох зарубіжних країнах, а також в Україні. Вони створені для обміну інформацією між позичальниками та кредиторами і покликані вирішити проблеми асиметричності інформації.

Кредитно-інформаційне бюро - це фірма, яка збирає інформацію про позичальників і про те, як вони раніше погашали свої борги (тобто їхні кредитні історії).

Уперше кредитні бюро були створені в США в кінці XIX ст., коли окремі приватні особи почали збирати кредитну інформацію про споживачів від місцевих торговців. Такі компанії з'являлись у різних регіонах, але при цьому не було жодного обміну інформацією між ними. Через деякий час ці приватні компанії об'єднались.

У минулому кредитні бюро надавали підготовлені вручну паперові звіти, які направлялись клієнтам поштою, а пізніше - по факсу. Нині процес роботи кредитного бюро високоавтоматизований і кредитні звіти надаються в режимі реального часу.

На сучасному етапі вимоги клієнтів кредитного бюро вже вийшли за межі отримання кредитних звітів, тому кредитні бюро почали пропонувати послуги з прийняття кредитних рішень. На розвинутих ринках кредитні бюро надають кредиторам послуги з початкового відбору кредитних заявок.

У різних країнах спеціалізовані організації, які здійснюють збирання, оброблення, зберігання і надання кредитних історій, мають різні назви: Система кредитних звітів (США), Об'єднання товариств забезпечення безпеки кредитів (Німеччина), Центральне бюро ризиків (Франція) та ін. У наш час найбільшими кредитними бюро в США є "TransUnion", "Equifax" і "Ехреrian". Ці кредитні бюро є також найбільшими світовими операторами, кожен з яких обслуговує світовий ринок. В Європі лідерами є "Ехреrian" та CRIF (Італія).

У США всі кредитні бюро є приватними. Більшість кредитних бюро в Західній Європі є також приватними, хоча деякі володіють лише публічними записами інформації (наприклад, у Франції). Приватні кредитні бюро, як і будь-які інші організації, мають компенсувати вкладені в нього кошти і бути прибутковими для здійснення подальшої діяльності.

Останнім часом намітилась тенденція до широкого розвитку і створення приватних кредитних бюро і в країнах, що розвиваються: останніми роками їх засновано у країнах Східної і Центральної Європи, включаючи Чехію, Польщу, Литву, Естонію, Туреччину.

Також ведеться робота зі створення кредитних бюро в Словаччині, Хорватії, Румунії, Казахстані.

У Центральній і Латинській Америці майже всі країни мають кредитні бюро. В Азії приватні кредитні бюро було створено в Індії, Таїланді, Кореї і Малайзії. Процес створення кредитних бюро ведеться в Китаї, Пакистані та Індонезії. В Африці приватні кредитні бюро створено в Намібії, Ботсвані, ПАР, Кенії та ін.

Основними напрямами діяльності кредитних бюро є:

- накопичення інформації про позичальників з різноманітних джерел для створення так званих кредитних історій, у тому числі одержання інформації від банків і небанківських кредитних установ, з різних баз даних, які характеризують суб'єктів кредитних історій як добросовісних позичальників, що своєчасно сплачують свої зобов'язання (комунальні платежі, телефонні розмови тощо);

- надання партнерам бюро (членам) - банкам і небанківським кредитним установам - кредитних звітів, які містять інформацію з кредитних історій, на основі якої банківські установи прийматимуть рішення про надання кредиту (кредитні звіти надаються банкам лише за згоди позичальників);

- надання кредитних звітів суб'єктам кредитних історій для перевірки вірогідності і повноти інформації, яка міститься в кредитній історії;