Розділ «Тема 6. Кредитоспроможність позичальника: джерела інформації»

1 - суб'єкт кредитних історій (клієнт банку чи небанківської фінансово-кредитної установи) надає письмову згоду щодо надання кредитної історії до кредитного бюро;

2 - користувачі бюро кредитних історій (банки, небанківські фінансові інститути, суб'єкти господарювання) надають відомості про себе та про суб'єкта кредитної історії, що включають, зокрема, дані про те, як позичальник погашав одержані в минулому кредити і як розраховувався за своїми рахунками;

3 - бюро кредитних історій подає запит на одержання відомостей про суб'єкта, відкритих для загального користування, окрім відомостей, що становлять державну таємницю;

4 - отримуються відомості з державних реєстрів чи інших органів та уповноважених осіб, що мають інформацію про суб'єкта кредитних історій, і формується інформаційна база про суб'єкта (відомості зберігаються 10 років з моменту припинення дії кредитного договору);

5 - суб'єкти кредитних історій мають право ознайомитися з інформацією, що міститься в їхній кредитній історії, з реєстром запитів та кредитними звітами (безоплатно один раз на рік або у випадку відмови у кредитуванні), для чого подають відповідний запит до кредитного бюро на отримання інформації;

6 - протягом двох робочих днів з дня отримання залиту бюро кредитних історій надає інформацію суб'єкту кредитних історій;

7 - суб'єкт кредитних історій має право звернутися з письмовою заявою у разі незгоди з інформацією про його кредитну історію (крім інформації про його кредитний бал) і написати коментар, обсягом не більше ніж 100 слів;

8 - бюро кредитних історій перевіряє інформацію, отриману від суб'єкта кредитних історій, і одержує результати за запитами, наданими користувачам;

9-у разі зміни інформації про суб'єкта кредитне бюро долучає до кредитної історії коментар суб'єкта та повідомляє йому і користувачам про зміну інформації про суб'єкта кредитних історій.

Діяльність кредитних бюро спрямована на задоволення потреб обох сторін кредитного процесу. З одного боку, такі організації покликані сприяти споживачам (фізичним і юридичним особам) в отриманні банківських кредитів. А з іншого - кредитні бюро допомагають кредитодавцям уникнути ризиків у сфері кредитування, завдяки формуванню і наданню кредитних звітів, тобто історичних записів про те, як споживач оплачує свої рахунки.

Процедура співпраці банку та бюро кредитних історій включає декілька послідовних кроків (рис, 6.7):

Рис. 6.7. Схема роботи банку з бюро кредитних історій

1 - банк укладає угоду з кредитним бюро щодо користуванні! інформаційними послугами і надання інформації про своїх клієнтів (за умови письмового дозволу клієнтів банку);

2 - позичальник (суб'єкт кредитної історії) звертається до банку щодо отримання кредиту;

3 - банк звертається до потенційного позичальника за згодою отримати інформацію про нього в бюро кредитних історій;

4 - клієнт надає банку письмову згоду на отримання інформації про його кредитну історію у кредитному бюро;

5 - банк подає запит до кредитного бюро на отримання кредитного звіту, який містить інформацію про конкретну кредитну історію (Додаток 28);

6 - бюро кредитних історій вносить відомості про користувача до реєстру запитів кредитних історій (Додаток 29), що ведеться кредитним бюро, запити в якому зберігаються протягом трьох років з дня надходження;

7 - кредитні бюро можуть перевіряти наявність кредитних історій суб'єктів у інших кредитних бюро;

8 - бюро кредитних історій за певну плату у паперовому або електронному вигляді надає банку кредитний звіт;