Розділ «Тема 5. Процес банківського кредитування та його організація»

7 - Операційний відділ (відділ кредитного супроводження) оформляє відповідні документи та забезпечує складання та надсилання розпоряджень про видачу кредиту позичальнику.

У разі, якщо рішення щодо надання кредиту позичальнику приймається у філії банківської установи і при цьому виходить за межі встановлених для філії банку лімітів кредитування, схема руху кредитної документації є більш деталізованою, оскільки за умови позитивного рішення кредитної комісії філії кредитна документація подасться також на розгляд у головний офіс банківської установи.

Усі документи щодо видачі кредиту і його забезпечення формуються в кредитну справу, яка має зберігатися в сейфі банку. Кредитна справа позичальника - це своєрідний архів, де концентрується вся необхідна документація: бухгалтерська та фінансова звітність позичальника, листування, аналітичні огляди і оцінки кредитоспроможності, документи про заставлене майно та ін.

Документи кредитної справи можуть групуватися в такий спосіб;

- матеріали з надання кредиту (кредитна угода, боргові зобов'язання, гарантійні листи та ін.);

- фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси, звіти про фінансові результати, бізнес-план та ін.);

- матеріали про кредитоспроможність позичальника (довідки, отримані від інших банків, запити, листування, звіти аудиторських фірм та ін.).

Після підписання кредитного договору та договору застави (гарантії, поруки) здійснюється процедура видачі кредиту. Ефективність здійснення кредитної операції багато в чому визначається правильним способом надання кредитних коштів.

Вибір варіанта надання кредиту здійснюється банком, виходячи з особливостей проекту, що кредитується, домовленостей з позичальником, а за потреби - з його банком. Надання банківського кредиту може здійснюватись одноразово, періодично або частинами (поетапно). Найбільш поширеним у вітчизняній банківській практиці є зарахування коштів на відповідний кредитний рахунок із подальшим використанням їх тоді, коли в цьому виникає необхідність.

Надання кредиту оформляється розпорядженням кредитного відділу банку своїй бухгалтерії про відкриття кредитного рахунка (Додаток 9). Форма та зміст розпорядження розробляються банками самостійно. Проте у ньому має бути зазначено номер балансового рахунка, валюта, в якій необхідно відкрити рахунок, назва позичальника, реєстраційний номер позичальника за клієнтською базою банку; призначення платежу; процентна ставка за кредитом; дата закінчення кредитного договору; обов'язкові аналітичні параметри для рахунка.

За потреби в кредитних коштах клієнт для оплати товарів чи послуг надає банку платіжні доручення, що сплачуються з його кредитного рахунка. Крім того, надання кредитних коштів може здійснюватися шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника (при цьому банк може вимагати окремого обгрунтування). Платежі проводяться в межах суми, що обумовлена кредитною угодою.

Якщо в процесі кредитування змінились умови реалізації проекту і це призвело до додаткової потреби в коштах, банк може її задовольнити через укладення додаткової кредитної угоди.

Порядок та конкретні строки погашення кредиту передбачаються кредитною угодою. При настанні строку повернення кредиту позичальник повинен надати банку платіжне доручення на списання відповідної суми зі свого поточного рахунка для сплати боргу.

На заключному етапі здійснюється супроводження кредиту. Контроль за своєчасним та повним поверненням кредиту і виплатою процентів є важливим етапом процесу кредитування. Він здійснюється систематично шляхом проведення аналізу кредитного портфеля банку, оцінювання стану кредитів, проведення аудиторських перевірок.

У процесі контролю за кредитними операціями особливу увагу банк повинен приділяти таким проблемам:

- дотримання принципів кредитування (цільової спрямованості, забезпеченості, строковості, платності);

- виявлення проблемних кредитів і розробка заходів з ліквідації заборгованості;

- аналіз якості та структури кредитного портфеля банку в цілому;

- контроль кредитного ризику тощо.

Банк здійснює контроль як за цільовим використанням кредитних коштів, так і за збереженням майна, наданого у забезпечення. За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно з кредитним договором зобов'язань винна сторона відшкодовує іншій стороні всі заподіяні останній у зв'язку з цим збитки, а також сплачує штрафи, пеню, неустойки, передбачені умовами кредитного договору.