Дострокове погашення кредиту з ініціативи позичальника, у тому числі його частки, траншу, дозволяється без обмежень (якщо інше не зазначено у кредитному договорі). За дострокове погашення банком може стягуватись комісія згідно з рішенням відповідного колегіального органу банку та відповідно до умов кредитного договору.
Погашення кредитної заборгованості може здійснюватися:
o позичальником з його поточного рахунку на підставі платіжного доручення;
o позичальником внесенням готівки до каси банку;
o поручителем або гарантом на підставі договорів поруки або гарантії;
o за рахунок заставленого майна, реалізованого згідно з чинним законодавством України (за договором доручення, через права вимоги або за договором купівлі-продажу тощо) відповідно до затвердженого у банку внутрішнього положення щодо операцій із заставленим майном;
o страховою компанією за рахунок виплати страхового відшкодування у результаті настання страхового випадку;
o третіми особами в інших випадках, передбачених чинним законодавством та договірними відносинами;
o за рахунок сформованих страхових резервів під кредитні операції, у разі визнання заборгованості за кредитом безнадійною відповідно до вимог внутрішньобанківських положень.
Графіки платежів (згідно із строковістю, що визначена у кредитному договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) повинні міститися у кредитному договорі. У них детально має бути розписана сукупна вартість кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом.
Фахівці кредитного підрозділу банківської установи здійснюють контроль за своєчасним погашенням кредитної заборгованості. У разі неподання позичальником документів на перерахування коштів для погашення заборгованості за кредитом в установлені договором строки бухгалтерія за розпорядженням кредитного відділу може здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку позичальника (залежно від умов, встановлених внутрішньою політикою банку щодо кредитної діяльності та кредитним договором).
Якщо кредит не погашено у визначений кредитним договором строк, заборгованість переноситься з рахунка, на якому вона обліковувалась, на рахунок прострочених кредитів на підставі розпорядження кредитного працівника, підписаного керівником кредитного підрозділу банківської установи та керівництвом банку (філії банку). Розпорядження виписується у двох примірниках, перший з яких надається бухгалтеру, а другий (з відміткою бухгалтера) - підшивається у кредитну справу позичальника.
У день повного погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним та інших зобов'язань за кредитним договором (не залежно чи погашення було здійснено позичальником, гарантом, поручителем чи за рахунок коштів, отриманих від реалізації забезпечення) кредитний працівник підшиває у кредитну справу позичальника копію виписки з кредитного рахунку з "нульовим" залишком і кредитна справа вважається закритою. Після закриття кредитної справи працівник кредитного підрозділу банку записує (на внутрішньому боці її обкладинки) кількість аркушів та продовжує зберігати її у металевому сейфі до часу здачі в архів банку. Перед здачею кредитної справи в архів кредитний працівник на підставі розпорядження, підписаного керівником банку, вилучає з банківського сховища оригінали договорів щодо кредитної операції (кредитний договір, договори забезпечення кредиту та договори про внесення змін до них), які підшиваються в документи дня і в день їх вилучення зі сховища списуються з позабалансового обліку. Кредитна справа здається в архів банку згідно з діючими правилами щодо зберігання конфіденційних фінансових документів.
Короткі підсумки
1. Банківські установи повинні чітко організовувати процес кредитування для мінімізації кредитних ризиків банку та досягнення найбільшої ефективності і прибутковості. Умовно процес кредитування в банку можна поділити на попередній, підготовчий, основний та заключний етапи, кожен з яких характеризується сукупністю процедур та відповідних дій для здійснення кредитної операції.
2. На попередньому етапі кредитного процесу здійснюється подання позичальником клопотання на одержання кредиту та заповнення кредитної заявки, проведення кредитного Інтерв'ю та формування необхідної кредитної документації позичальника. При проведенні співбесіди з позичальником кредитні працівники можуть заповнювати заздалегідь підготовлені форми, які містять ключові питання щодо діяльності клієнта, майна, що надається у забезпечення, та характеру кредитної операції. На основі визначеного банком переліку позичальник подає документи, які проходять перевірку у юридичному відділі службі безпеки банку.
3. Підготовчий етап процесу кредитування полягає у визначенні кредитоспроможності позичальника та аналізі кредитного проекту, структуруванні кредиту та зарахуванні позичальника до відповідного класу за рейтингом надійності. Оцінювання кредитоспроможності позичальника полягає у всебічному вивченні кредитними працівниками банку як фінансового стану позичальника, так і його репутації, ділових якостей, а також у визначенні ризику кредитної операцій. При цьому банківські установи використовують різноманітні внутрішні і зовнішні джерела інформації. За результатами оцінювання кредитоспроможності позичальників зараховують до відповідного класу за рейтингом надійності. Структурування кредиту полягає у визначенні основних параметрів кредитної операції, зокрема, виду, суми та вартості кредиту, забезпечення, строку кредитування, способу видачі та погашення кредиту тощо.
4. Сутність основного етапу проявляється у розробці умов кредитного договору, прийнятті рішення щодо надання кредиту позичальнику та видачі кредитних коштів. Рішення щодо надання кредиту позичальнику приймається колегіально на засіданнях кредитного комітету банку. При цьому, перш ніж представити кредитний проект на кредитний комітет банку, на основі отриманих резолюцій від юридичного відділу, служби безпеки банку та відділу ризик-менеджменту кредитний підрозділ готує висновок про можливість кредитування даного клієнта. Рішення оформляється протоколом кредитного комітету і доводиться до виконання відповідним підрозділам банку. Після цього здійснюється видача кредитних коштів позичальнику.
5. На заключному етапі здійснюється супроводження кредиту та погашення позичальником основної суми боргу за кредитом і процентів за користування ним. Супроводження кредиту здійснюється не тільки до настання строку повернення коштів за кредитним договором, а й після цього. При цьому банк має здійснювати: контроль за цільовим використанням кредиту, умовами зберігання та станом заставного майна, періодичне оцінювання фінансового стану позичальника, розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, перенесення кредитної заборгованості на рахунок простроченої, роботу з проблемними кредитами. Погашення кредиту може здійснюватися позичальником аннуїтетними платежами, одноразово після закінчення строку дії кредитного договору, однаковими або різними частинами основного боргу за індивідуальним графіком,
6. На підставі прийнятого кредитним комітетом позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику, розробляються умови та підписується кредитний договір. Він має укладатися у письмовій формі і передбачати весь спектр взаємозв'язків банку і позичальника. Банківські установи, як правило, розробляють власні типові форми кредитних договорів залежно від характеру кредитної операції, методу кредитування та інших умов.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське кредитування» автора Реверчук С. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Процес банківського кредитування та його організація“ на сторінці 21. Приємного читання.