Розділ «Тема 9. Юридичні форми забезпечення банківських кредитів»

Страхові тарифи при страхуванні кредитного ризику обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сто-Р1Н При цьому страховий тариф при страхуванні кредитного ризику визначається з урахуванням характеру діяльності позичальника, цільового призначення кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна позичальника, які можуть стати забезпеченням права регресних вимог страховика в разі настання страхового випадку та інших суттєвих у кожному конкретному випадку чинників.

При встановленні страхового тарифу можливе застосування понижуючих (у випадку мінімального ризику) чи підвищуючих (у разі підвищеного ризику) коефіцієнтів. Ці коефіцієнти визначаються правилами страхової компанії щодо надання страхової послуги (наприклад, при підвищеному ризику можуть застосовуватися коефіцієнти від 1 до 2, а при мінімальному ризику - від 1 до 0,5). Під час використання цих коефіцієнтів страховий тариф визначається шляхом множення основної ставки на коефіцієнт.

Страхова сума за договором страхування ризику непогашення кредиту визначається згідно з договором страхування, укладеним між страхувальником і страховиком, з огляду на розмір суми кредиту, наданого позичальнику, та процентів за користування ним на підставі умов кредитного договору (укладеного між страхувальником і позичальником). Страхова сума визначається пропорційно визначеному у договорі відсотку відповідальності страховика. Під час страхування ризику непогашення кредитів за всіма позичальниками банку страхова сума збільшується на суму кредитів, наданих після укладення договору страхування, якщо страхувальник сплачує за цими кредитами страхові премії.

3 - На основі опрацьованої страховиком документації визначаються умови страхування та укладається договір страхування і здійснюється сплата страхувальником страхової премії. Страхувальник зобов'язаний протягом передбаченого у договорі страхування промішу часу сплатити страховику страхову премію. Несплата страхової премії тягне за собою недійсність договору страхування.

4 - Стається страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, застрахованому або іншій третій особі. Водночас страховим випадком визначаються події, які сталися після набуття чинності договору страхування. Страховим випадком за страхування банком-кредитором ризику непогашення кредиту є невиконання позичальником своїх зобов'язань перед страхувальником (банком) щодо повернення суми кредиту та процентів за користування ним у строки та на умовах, передбачених укладеним між страхувальником і позичальником кредитним договором.

5 - Страхувальник негайно (не пізніше ніж за 2 дні), якщо інше не встановлено договором страхування, повинен повідомити страховика про настання страхового випадку, визначеним у договорі страхування способом. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку надає страховикові право відмовити у виплаті страхового відшкодування (якщо не доведено інше). За настання страхового випадку, передбаченого договором страхування, страхувальник зобов'язаний вжити заходів для зменшення можливих збитків.

Для виплати страхового відшкодування страхувальник надає страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всього пакета документів, які свідчать про настання страхового випадку та розмір збитку. Такими документами є:

- акт неповернення кредиту позичальником;

- копія або оригінал договору страхування;

- копія або оригінал кредитного договору;

- акти перевірок цільового використання кредитних коштів позичальником;

- копії листування між страхувальником (банком-кредитором) та позичальником щодо цього страхового випадку;

- інші документи, що дають змогу встановити розміри збитків, які підлягають відшкодуванню.

6 - Після отримання повідомлення страхувальника про страховий випадок страховик зобов'язаний:

- з'ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності і розмір збитку. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою, які за необхідності можуть отримувати відомості про страховий випадок від інших органів та організацій. За настання страхового випадку конкретний розмір збитків встановлюється страховиком за згодою страхувальника на підставі документів, отриманих від страхувальника, а також з урахуванням рішення суду;

- зробити розрахунок суми страхового відшкодування. Остаточний розмір страхового відшкодування встановлюється після відрахування франшизи (частини збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування), якщо вона передбачена умовами договору, та сум, які надійшли страхувальнику від позичальника після настання страхового випадку;

- виплатити страхове відшкодування в строк, встановлений правилами страхування та визначений умовами договору страхування. Страхове відшкодування виплачується тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник і виплачується, як правило, у розмірі від 50 до 90 відсотків суми непогашеного позичальником кредиту і процентів за користування ним.

При страхуванні відповідальності позичальників за непогашення кредиту страхувальниками є позичальники, які одержують кредити у банківській установі. Предметом страхування відповідальності позичальника є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з його відповідальністю перед кредитором за своєчасне погашення кредиту та процентів за користування ним. Страхова сума визначається страхувальником і страховиком після узгодження і залежить від суми кредиту, що надається кредитором, і процентів за користування ним.

Договір страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту укладається на підставі письмової заяви страхувальника, яка складається, як правило, в одному примірнику на бланку встановленої страховиком форми. До заяви страхувальник повинен додати документи, необхідні для оцінювання ризику та визначення страхового тарифу: