Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

Ще одна сфера професійної діяльності телевізійного диктора – закадрове озвучування. Здебільшого кожен телевізійний канал має по одному – жіночому й чоловічому – закадровому голосу. Причому, жіночі голоси різні, а от чоловічі – найчастіше "оксамитові" соковиті баритони чи навіть баси.

У системі телебачення провідним змістовним чинником є слово, однак зображення виступає основою будь-якої інформації, а закадровий текст існує не сам собою, а в органічному зв'язку із зображенням, доповнюючи його, коментуючи, розкриваючи реальний зміст екранних подій. Саме тому диктор повинен не лише чітко усвідомити тему, мету екранного твору, але й відчути стилістику екранного зображення, особливості взаємодії зображення і слова в конкретному творі. Тільки віднайдення необхідної стильової манери читання закадрового тексту здатне остаточно створити цілісний екранний твір у будь-якій жанровій формі – від документального фільму до реклами й анонсу.

Інструментом диктора закадрового тексту є голос, який потрібно доглядати, тренувати й удосконалювати. Начитувати майже весь закадровий текст каналу – чимале фізичне навантаження. Голос диктора має бути не просто витривалим, але й не повинен змінювати свої тембральні характеристики протягом багатьох років – адже цей голос є своєрідним "голосом" самого каналу, його "візитівкою". Хоча текст начитується переважно в режимі запису і сумнівні місця можна переписати, наголос перевірити, але все ж професійність полягає в грамотній, швидкій начитці майже в реальному часі (приміром, якщо програма триває 20 хвилин, запис тексту буде проводитись протягом 30 хвилин).

І безумовно, дикторська мова має бути досконалою, відповідати сучасним літературним нормам.

Розгляд цих питань повинен підготувати студентів до створення на другому курсі навчальних екранних робіт "Телевізійний репортаж" та "Інтерв'ю".

Враховуючи ситуацію спільного навчання майбутніх телевізійних ведучих, режисерів і операторів, слід орієнтувати студентів на колективну творчу співпрацю. Можливою також є орієнтація на колективне створення спочатку "чистого" інформаційного сюжету (який, зазвичай, повинні створити майбутні режисери й оператори), а після його перегляду керівником курсу – перетворення сюжету на телевізійний репортаж за участю ведучого.

Важливо довести до відома студентів необхідність ретельного добору документального фону для дозйомок репортерських стендапів – прямого мовного виступу ведучого в кадрі.

Типовими помилками є захаращення фону непотрібними візуальними елементами, наявність сторонніх людей, або тих, чия поведінка не відповідає змісту сюжету.

Також важливим семестровим завданням для майбутніх телевізійних ведучих, операторів і режисерів повинне стати екранне інтерв'ю з цікавою людиною.

Провідну роль у створенні інтерв'ю повинні відігравати ведучі й оператори, майбутня праця яких немислима без практичного досвіду інтерв'ювання.

Однак до цієї праці не зайве залучати і режисерів – за їх бажанням і при безумовному виконанні інших навчальних завдань.

Конче необхідним є попереднє затвердження керівником курсу сценарних планів сюжетів і переліку основних запитань для проведення інтерв'ю.

Перед тим, як починати працю над екранними творами, необхідно подати студентам базові уявлення про жанрову природу інформаційного сюжету, телерепортажу, інтерв'ю. Надалі, при ретельному вивченні жанрових форм телебачення, студентам буде простіше сприймати глибокий теоретичний матеріал, маючи практичне уявлення про це.

На нинішньому – початковому етапі слід звертати увагу студентів на пошук і розкриття в цих невеличких творах цікавих проявів людської особистості, виявлення особливих, властивих лише даній події, даному герою інтерв'ю, властивостей.

Робота над інформаційними екранними матеріалами – гарний привід для того, щоб дати студентам перші, елементарні, але вкрай необхідні знання із соціології мистецтва. Ідеться про те, щоб молоді люди, які тільки намагаються розпочати творчу діяльність, задумалися над тим, що e різні мотиви творчості, так само, як і різні її суспільні форми.

Студенти повинні зрозуміти, що будь-яка творча діяльність залежна від реалій суспільного життя, що творчість певною мірою є виконанням суспільного замовлення, а також те, що це замовлення можна розуміти по-різному: як обов'язок служіння суспільству, як вираз певних власних ідеалів, як внутрішнє самовизначення таланту, як чисте формотворення, або просто засіб заробляти гроші власним екранним ремеслом.

І саме інформаційні екранні матеріали є першою серйозною перевіркою молоді на суспільне самовизначення в майбутній творчості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"
  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки