• 3. Виявляти кмітливість, здатність подолати розгубленість і швидко знайти розв'язання несподівано виниклої проблеми (передусім це стосується прямого ефіру).
• 4. Володіти основами акторської майстерності: за будь- яких обставин у власному житті мати перед камерою приязний вираз обличчя, випромінювати гарний настрій, а в певних ситуаціях ще й виявляти почуття гумору.
На цій завершальній для початкового етапу навчальної підготовки фазі буде раціональним звернути увагу студентів на професію, яка поєднує в собі телевізійний і ралійний підходи до ефірного виступу.
Мається на увазі професія диктора новин і диктора закадрового тексту.
– особливості роботи диктора новин і диктора закадрового тексту; диктор телебачення і радіо – спільне й відмінне
Інформаційні програми телебачення – головні складники рейтингів провідних українських телеканалів. У свою чергу, рейтинг інформаційних програм залежить від іміджу й професіоналізму ведучих і журналістів телевізійної служби новин. Саме тому професія ведучого новин за престижністю займає верхній щабель телевізійної ієрархії.
Які ж особливості та складники успішної роботи дикторів – ведучих новин?
Технологія випуску студійних новин вимагає від ведучого неабиякого зосередження та самовладання. Незважаючи на технічні маніпуляції оператора, освітлювачів, звукооператора, візажистів, можливі екстрені зміни тексту, проблеми з електронним суфлером – лептопом тощо, диктор повинен кожної миті виглядати на екрані впевнено, емоційно, невимушено – наче все відбувається природним чином.
Композиційно складна тематична побудова інформаційної програми зазвичай вимагає від ведучого постійної зміни зовнішньої пластичної виразності відповідно до змісту інформаційних повідомлень. Природно, що стилістика подачі політичних новин суттєво відрізняється від інформації про культурні чи спортивні події, повідомлень про дорожні пригоди тощо.
До загального напруження можуть додатися ще й проблеми із суфлером чи раптовою втратою сторінки тексту, що є зовсім не поодиноким випадком. У прямому ефірі передбачити все неможливо, часом доводиться імпровізувати, доки ситуація в студії не нормалізується. І хоча подібні проблеми є лише винятком, до них завжди потрібно бути готовим.
По-перше, треба добре орієнтуватись у світі подій, відомих людей політики, економіки, культури як своєї країни, так і інших для того, щоб бути готовим до можливих "накладок" під час мовлення, скажімо, відсутності якоїсь частини інформаційних текстів, що зрідка буває на практиці.
По-друге, необхідно мати хорошу пам'ять та увагу, вміти працювати оперативно і постійно контролювати власний психофізичний стан.
По-третє, вільно володіти мовою й невербальними засобами спілкування, аби влучно висловлюватись. Інколи у студію новин запрошують експерта чи посадовця для коментування деяких важливих подій і явищ дійсності; у такому випадку ведучому слід бути і гарним інтерв'юером. А отже, необхідно вміти за короткий час налаштувати гостя студії на бодай зовнішньо щиру розмову, підібрати влучні запитання.
Новини – це здебільшого прямий ефір, тому ефірна група й особисто ведучий не мають права на помилку.
Під час практичного опанування дикторського сегмента творчої діяльності телевізійного ведучого слід активно використовувати систематичну роботу з телевізійним "суфлером".
Студенти повинні знати, що в далеке минуле пішли часи, коли дикторам і кореспондентам доводилося завчати довгі тексти, щоб вимовляти їх з екрана без запинки, не підглядаючи в надрукувані сторінки. Для того, щоб полегшити їхню і без того відповідальну й напружену працю на телебаченні почав застосовуватися пристрій під назвою "телесуфлер". Добре це чи погано, однозначно стверджувати складно. З одного боку – добре, адже ведучий програми може не витрачати безліч часу на рутинне зубріння, а більше уваги приділити іншим аспектам своєї роботи, підійти до неї більш творчо. Крім того, з'явилася можливість оперативно редагувати дикторський текст відповідно до оновлення інформації, що надходить, наприклад, до редакції телевізійних новин. А завдяки появі легких і компактних РК-моніторів з екранами різних розмірів телесуфлери почали застосовуватись і в оперативних зйомках – репортер може прямо на місці подій, використовуючи ноутбук або навіть КПК (кишеньковий персональний комп'ютер), швидко підготувати свій текст і зробити прямий репортаж, вимовляючи текст чітко і без запинок.
З другого боку, поява такої "шпаргалки" призвела до зниження рівня майстерності не тільки кореспондентів і репортерів, але й багатьох професійних дикторів і ведучих у студії. І якщо до перших можна поставитися більш-менш поблажливо, адже трапляється, що в них просто немає часу на ретельну підготовку тексту, то другі, у будь-якому випадку частина з них, сприймають телесуфлер як засіб, який рятує від необхідності працювати з текстом, завчати основну його частину, репетирувати, щоб інтонаційно правильно вимовляти свої слова з екрана.
Допустити цього не можна. Майбутні диктори повинні розуміти, що "суфлер" повинен стати їм помічником, а не замінником інтелектуальної діяльності.
Слід також досконально вивчити систему керування суфлером з боку оператора, редактора і самого диктора або ведучого.
Студенти повинні знати, що для управління використовуються різноманітні пристрої – кнопки, педалі, миша, клавіатура. Існують суфлери, що реагують на голос, тобто включають прокрутку, коли диктор говорить, і переходять у режим паузи, коли він замовкає. У деяких сучасних додатках передбачається функція автоматичного визначення швидкості прокрутки тексту, "прив'язаного" до хронометражу сюжету. Це дозволяє рівномірно прочитати текст за кадром у прямому ефірі. Адже не в усіх виходить з першої спроби вкластись у хронометраж відеоряду – буває, що спочатку диктор читає текст повільно, а потім змушений буквально тараторити, щоб встигнути, поки не закінчилося відео.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"“ на сторінці 5. Приємного читання.
