Тема 16. Основи віршознавства

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

На цьому етапі розглядаються і одночасно практично закріплюються такі питання: системи віршування (силабічна, силабо-тонічна, тонічна, акцентний вірш). Віршовані розміри (ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест). Пеони. Ритмічні ознаки віршів. Рима (внутрішня, кінцева, чоловіча та жіноча, перехресна, сумісна, кільцева, точна, приблизна, дисонансна).

Питання, пов'язані з побудовою поетичної строфи: довжина рядка. Кількість стоп. Ассонанс, алітерація. Синтаксичний паралелізм. Паузи логічні та ритмо-структурні. Перенесення, види перенесення. Види строф. Шевченківський 14-складник. Пушкінська строфа. Особливості виконання різних за жанром віршованих творів.

Аналіз віршів різних систем і жанрів (байка, баллада, сонет, віршована казка, поема, верлібр).

Наступає завершальний етап навчання. Його зміст – практичне закріплення професійних навичок диктора, телевізійного ведучого, відпрацювання, відшліфування різноманітних мовно-пластичних навичок, начитка різноманітних видів текстів, реалізація мовно-пластичних навичок у студійних умовах, підготовка до створення бакалаврської випускної екранної роботи.

Тема 17. Етапи роботи над текстом

Оволодіння логікою передавання “кінострічки бачення” в мовленні. Виявлення події. Виявлення словесної дії. Сценічне ставлення – шлях до образу. Вимоги до тексту, міміки, зовнішності, пластики, емоційної виразності на телевізійному екрані.

Робота ведеться над текстами публіцистичного спрямування.

Акцентується питання персоніфікації повідомлення – специфічної особливості телевізійного екранного твору, аналізуються роль і місце ведучого на різних етапах створення і втілення екранного телевізійного повідомлення.

Щоб краще усвідомити завдання читця-диктора, треба проаналізувати особливості публіцистичного стилю. Студенти повинні знати, що публіцистичний стиль (від лат. publicus – громадський) – це функціональний різновид літературної мови, який використовується в газетних і журнальних статтях, засобах масової комунікації (телевізійних і радіопрограмах), літературно-критичних роботах, публічних виступах суспільно-політичного характеру, у рекламі. Цільове призначення цього стилю – повідомлення нової інформації, вплив на масового адресата, прагнення переконати в чомусь читача (слухача). Функції і сфера побутування публіцистичного стилю вимагають, щоб він був доступним, як розмовний, і водночас емоційним, як художня мова.

Публіцистичний стиль прийде на допомогу, якщо авторові треба не просто передати інформацію, але й зробити так, щоб ця інформація набула відгук громадськості. Тобто, використовуючи саме публіцистичний стиль, автор досягає необхідного йому результату – впливає на масового адресата. Звичайно ж, функцією впливу наділена і художня література, але її характер принципово інакший. Письменник впливає на читача переважно опосередковано – через художні образи. Позиція ж автора-публіциста зазвичай виражається прямо і відкрито, а тому характерною ознакою публіцистичного стилю є його емоційно-експресивний, оціночний характер. До основних жанрів публіцистики належать: газетна (журнальна) стаття, нарис, репортаж, замітка, інтерв'ю, огляд, фейлетон, доповідь, оголошення, судова промова, виступи на зборах, засіданнях, на радіо і телебаченні, реклама

При всій своїй різноманітності публіцистичні жанри об'єднані низкою спільних стильових ознак: актуальність, сучасність, оперативність, експресивність, емоційність, оціночний характер, чіткість, логічність, конкретність, простота, доступність, відкрите вираження авторського ставлення до проблеми. Крім того, публіцистика дозволяє поєднання в одному тексті книжних і розмовних слів, вживання суспільно значимих понять (наприклад, свобода, демократія, прогрес, екологія, культура тощо) і експресивно-оціночних слів і висловів (епітети, метафори, фразеологізми тощо). У публіцистичному стилі широко використовуються спонукальні, питальні, окличні речення, прямі звернення до співрозмовника, риторичні запитання, експресивні повтори, зіставлення, ряди однорідних членів.

Особливості читання публіцистичних текстів у кожному випадку зумовлені їх жанровими особливостями. Так, читання текстів у стилі передової газетної статті вимагає від диктора офіційного тону, читання нарису чи фейлетону спонукає до більшої емоційності мовлення, презентація товару в магазині вимагає закличної інтонації, а промовляння рекламного слогану – додавання ігрових елементів. Виконання перед слухацькою аудиторією публіцистичних текстів – завдання не менш просте, аніж читання тексту художнього. А тому воно вимагає сумлінної попередньої підготовки.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 16. Основи віршознавства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства
  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки