Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

• шумний вдих/видих;

• сопіння;

• гугнявий носовий звук;

• плямкання губами на початку слова;

• цикання, причмокування

Перебуваючи в радіостудії, дехто помилково вважає, якщо його не бачить аудиторія, то можна подавити міміку й жестикуляцію. Це хибне переконання. Жива міміка й органічна жестикуляція поліпшують виразність мовлення. Звичайно, пластична активність повинна узгоджуватись із наявністю технічних засобів:

• не треба говорити на нехарактерній для вас висоті звуку;

• не треба "чеканити" слова або "проспівувати" їх;

• не варто говорит в стилі "віщуна", "пророка".

Пам'ятайте, ви чуєте власний голос через внутрішню вібрацію, що спричинює невпізнавання його у фактичному звуковому варіанті. Тому, при змозі, говоріть, слухаючи свій голос через навушники.

Сидячи за столом в апаратній, не спирайтесь на стіл, затискаючи діафрагму і плечі. Не тягніть шию до мікрофона, затискаючи горло. Сидіть прямо, говоріть на вільному від затисків мовному апараті.

Якщо у ведучого не монолог, а діалог з одним чи багатьма учасниками розмови, структуруйте розмову так, щоб говорив кожен окремо, не перекриваючи голосу один одного, що створить ефект галасу, шуму натовпу.

Розмова кількох учасників програми буде значно виразнішою, якщо ведучий одразу ж правильно визначить її темпоритм та об'єднає навколо нього ритмічність виступу всіх учасників.

Пам'ятайте, що ритм – це не швидкість проговорювання слів. Ритм розмови, як і взагалі ритм сприйняття будь-якого впливу на слухача/глядача, дорівнює величині уваги, з якою сприймається інформація.

Дрібнослівна швидкомовність втомлює мозок і дуже швидко уподібнюється фоновому шуму, стає неусвідомлюваною.

Ритм підтримується тільки чітким, образним визначенням теми, представленням героїв, драматургічним розвитком розмови, звуковою виразністю голосу, що є адекватним змісту.

Причому, загальна ритмічна організація бесіди на радіо значно важливіша, ніж на телебаченні, адже радійний слухач сприймає насамперед зміст бесіди, а не її емоційний перебіг, підкріплений на телебаченні манерами поведінки учасників.

Торкнувшись поняття образності, треба підкреслити важливу якість радіоматеріалу, яка безпосередньо до звуку не має причетності, але значно впливає на успішність радіоефіру взагалі. Ідеться про наочність, зорово- асоціативний складник радіоматеріалу.

Відомо, що людина більшу частину інформації про світ отримує саме через зоровий канал. Це навіть закріплено в таких мовних зворотах, як "ви подивіться", "ви бачите", "як показало", "зверніть увагу" (тобто поверніть голову, подивіться в той бік), "незчулися як" тощо.

Ідеоматичний зміст цих зворотів, як зрозуміло, означає не фізичний процес зорового сприйняття, а підкреслює важливість внутрішнього бачення фрази, створення картинності слова.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"
  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки