Серед численних комунікативних функцій телебачення величезне значення має рекреативна функція – здатність до ефективної емоційної організації відпочинку. Останніми десятиліттями саме реалізації цієї функції телевізійного мовлення надається найбільше ефірного часу.
При цьому власники телевізійних каналів враховують не тільки об'єктивні потреби телевізійної аудиторії, але й пов'язані з ними обсяги рекламного мовлення, що, знову ж таки, підштовхує телебачення на подальший кількісний і якісний розвиток розважальних програм мовлення.
Цей процес викликає до життя вдосконалення традиційних і створення нових телевізійних форм, здатних зосереджувати навколо себе постійну увагу телеглядачів.
Серед них провідне місце посідають численні жанрові різновиди телевізійних конкурсів і телевізійних шоу.
Конкурси давно вже стали однією з найзагальніших жанрових форм кількох видів телевізійного мовлення. Це не дивно, оскільки саме в конкурсах величезною мірою реалізуються властиві телебаченню психологічна реальність сприйняття події, активне розкриття людських характерів у безпосердній момент телевізійного мовлення.
Конкурси якнайповніше дозволяють організувати будь-яку документальну екранну драматургію в ігровій формі, а отже – зробити її привабливою для глядача.
Загалом усі екранні конкурси поділяються на дві великі групи: пізнавальні й розважальні, які, звичайно, постійно переплітаються між собою, але не настільки, щоб не зберегти родові ознаки.
За тематикою пізнавальні конкурси поділяються на професійні, вікторини та ігрові.
Професійні конкурси нині майже зникли, а в минулому на Центральному телебаченні СРСР існувало кілька постановочних конкурсних програм професійної спрямованості, кращими з яких були "Нумо, дівчата!" та "Нумо, хлопці!". Це були дуже серйозно організовані конкурси із використанням авіаційної, транспортної, сільскогосподарської техніки, зі спортивними естафетами, постановочними виробничими процесами, у яких засобами зйомки і монтажу вдало організовувалася психологічна драматургія конкурсного протиборства.
Телевізійні вікторини ("Розумники й розумниці", "Найрозумніші" та інші), навпаки, нині представлені більш щедро, ніж у минулому. Цьому сприяє й те, що вони є не тільки пізнавальними, але й розважально-психологічними і цілком вписуються в загальну природу телебачення, як віртуального життя, побудованого в реальних формах і на реальному матеріалі, і те, що нині конкурентні форми людського співіснування посідають у житті суспільства значніше місце, ніж колись.
Класикою ігрових конкурсів, як і всього жанру пізнавальних конкурсів, є розроблений нині вже покійним режисером Першого каналу В. Воротиловим телевізійний конкурс "Що? Де? Коли?" та не менш "безсмертне" "Поле чудес".
Розважальні конкурси поділяються на естрадні, спортивні, пригодницькі та психологічні.
Естрадні, звичайно, найпростіші і тому представлені найбільше. Майже всі вони нині є ліцензійними кальками відомих зарубіжних конкурсів. Серед вдалих національних розробок виділяється "Караоке на майдані". Усе більш естрадним стає, на жаль, і такий телевізійний конкурс, як "КВН".
Спортивних, на жаль, нині майже немає, оскільки їх поглинули пригодницькі конкурси – "Форт Байярд", "Великі перегони", "Останній герой" тощо.
До психологічних належать конкурси типу "Битва екстрасенсів".
Основна драматургія конкурсів – реальне протиборство знань, талантів, можливостей, уподобань. А головне завдання для їх авторів – створити найактивніше, найемоційніше видовище, яке збереже хоча б умовну атмосферу імпровізації.
Природно, що така, розмаїтість жанрових форм викликала до життя і різноманітні типи телевізійних ведучих, без яких майже жоден з конкурсів не обходиться.
Слід одразу вказати, що принципи роботи ведучих пізнавальних і розважальних конкурсів значно відрізняються один від одного.
Пізнавальні конкурси, як звичайно, мають дуже жорстку, системну драматургію проведення. Це обумовлюється потребою створення об'єктивних, однакових умов для всіх учасників конкурсів упродовж усього циклу їх показу. Така драматургія обумовлює і наявність постійних ведучих, й одноплановість їх екранного образу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах“ на сторінці 1. Приємного читання.
