Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

Отже, студенти починають безпосередньо опановувати основи майстерності диктора, телевізійного ведучого під час викладання навчальної дисципліни "Культура мовлення".

Залежно від системи організації навчального процесу в кожному конкретному вищому навчальному закладі викладання курсу "Культура мовлення" починається на першому, або на другому курсі. Безперечно, оптимальним є викладання з перших же студентських кроків. Однак незважаючи на розбіжності в програмах та їх обсягах, зміст програм в обох випадках повинен залишатись однаковим.

Зрозуміло, що під час перших занять з цього курсу потрібно означити творчі, виробничі, технологічні ознаки професії, сфери її застосування. Конче необхідно розкрити величезне суспільне значення постаті телеведучого, міру відповідальності, яку покладено на нього як виразника громадського інтересу, представника інтелектуальної еліти нації.

Початковий лекційний процес у жодному випадку не слід затягувати, переводити у площину розгляду теоретичних, естетичних питань. На цьому етапі студенти зазвичай не здатні зрозуміти безпосередній, органічний зв'язок теоретичної бази та практичного добору і використання в майбутньому виражальних засобів екранної творчості.

Як і в драматургії, своєрідна зав'язка педагогічного процесу повинна на першому етапі його розгортання пройти швидко і захоплююче, відкриваючи перспективи подальшої праці, але з акцентом на необхідність величезної індивідуальної праці.

Під час оволодіння фахом телевізійного ведучого не може бути понять "головне" і "другорядне". Адже ця професія – не тільки технологія, і не тільки мистецтво, як і процес її викладання. Кожний керівник курсу творить свій предмет на підставі власного творчого і життєвого досвіду, прагнучи навіть не стільки навчити, скільки активізувати в кожного студента індивідуальну здатність до екранної творчості.

Саме тому лекція – іноді необхідний, але далеко не основний метод навчання. Значно важливіші постійні відпрацювання численних голосових, мовних і пластичних вправ, практичні роботи різного профілю, ретельно коментовані перегляди телевізійних програм, які на прикладах розкривають різноманітні аспекти екранного ремесла і творчості. Не менш важливим є діалогічна форма навчальної діяльності. Підтримання постійного діалогу, у якому за безумовної довіри до художнього керівника будуть поважатися точки зору кожного – безумовна й ефективна форма навчання творчих спеціальностей.

З перших днів навчання для студентів повинна стати органічною потреба постійного створення власних, хай крихітних, але мистецьких екранних творів, які дадуть змогу педагогу допомогти їм ефективно вчитися на власних досягненнях і недоліках.

Художній керівник курсу повинен ще раз підкреслити величезне значення, яке мають для подальшої освіти і професійної діяльності нинішніх першокурсників фахові і загальноосвітні предмети, що будуть вивчатись, окрім профільної дисципліни.

Студенти повинні зрозуміти, що екранна діяльність являє собою величезний комплекс різноманітних фахових і загальнокультурних знань, без яких плідна творча праця неможлива.

Однак під час навчання неможливо обійтись і без початкового засвоєння основних теоретичних знань, які є своєрідним орієнтиром для досягнення певних практичних результатів у професійній підготовці майбутніх телеведучих.

Слід висвітлити студентам низку важливих специфічних особливостей екранної діяльності

Діалогічна природа телебачення, навіть за умови фактичного екранного монологу, змушує ведучого будувати екранний виступ як своєрідний діалог з глядачем, як своєрідну відповідь на запитання, які можуть виникнути в глядача щодо теми екранного виступу.

Дуже важливими є питання композиційної побудови екранного виступу. Композиція, тобто взаємне співрозташування елементів – найважливіший організуючий чинник форми екранного виступу. Саме чіткість композиції надає виступу цілісність, мотивування, аргументованість.

Найважливіші вимоги до композиції виступу добре відомі: треба чітко означити тему виступу, окреслити головні питання, які будуть висвітлені, викласти необхідні факти, навести докази, зробити зрозумілі висновки з усього сказаного.

Безумовно, обов'язковим є досягнення співрозмірності окремих частин екранного виступу. Зокрема, затягнутий вступ знижує цікавість глядача до теми виступу; не меншою небезпекою є змістовне ускладнення виступу, втрата контакту з масовою аудиторією, надмірна логічність без використання образних засобів мови.

Слід пам'ятати, що вже перші слова виступу повинні бути зрозумілими, цікавими, актуальними для глядача.

Але й це ще не все. Телевізійний ведучий повинен не просто демонструвати знання, уміння викладати думки, спілкуватися з людьми, а ще й органічно передати на екрані процес розвитку думки, а в ідеалі – хоч і умовно, але залучити до цього процесу телевізійного глядача. Тому справжня "телевізійність" людини неможлива без інтелекту, без уміння чесно і відкрито думати, або хоча б віртуозно "розігрувати" процес такого мислення.

"Телевізійність" людини на екрані насамперед треба розуміти як її щирість, постійну готовність до психологічного контакту з учасниками чи матеріалом програми, велику повагу до аудиторії. Будь-яка фальш на телеекрані найбільше помітна, а передусім кидаються в очі псевдоінтелектуальна зверхність і награна псевдодемократичність. Принциповість і зацікавленість у конкретних наслідках свои екранної діяльності – запорука тривалого тележиття ведучого, коментатора;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого
  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки