Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

Мова буде тим ефективніше сприйматись, чим більше зорово-асоціативними будуть слова, що її складають.

Отже, крім інших чинників ефективної розмови, для радіоефіру принципово важливо спілкуватись із слухачем так, щоб він міг уявляти про що йдеться (бачити вашу думку, категорії, аргументи). Конкретна образність слів – важлива якість мови радіоведучого.

Упритул до зорової уявності мови наближається тема здатності ведучого уявляти аудиторію, з якою він спілкується. Тренована уява створює психофізичний стан людини, коли її мова стає комунікативнішою. Слід зауважити, що аудиторія слухачів рідко буває соціально однотипною. Так чи інакше, до домотуючої групи слухачів програми додається ще багато інших людей, що відрізняються за віком, статтю, національністю, культурним рівнем і тому подібне.

Варто звертатись і підтримувати контакт з усією аудиторією, що диктує певну універсальність мовних зворотів. Також треба усвідомлювати, що монолог чи діалог повинен бути необразливим для тієї чи іншої категорії слухачів.

Якщо говорити про звучання голосу по радіо, то варто навести історичний приклад, коли диктор

Московського радіо Ю. Левітан, а насправді його голос і фраза, якою розпочиналися важливі державні повідомлення, – "От Советского Информбюро" – стали знаком епохи.

Повідомлення про початок Великої Вітчизняної війни, про хід бойових дій, про капітуляцію фашистської Німеччини означали хід історії, долю країни і долю людей. Ось яке суспільно-психологічне навантаження проектувалося на звучання голосу диктора! Важко зараз уявити, що це міг би бути голос іншого тембру, настільки його звучання стало елементом культурного пласту того часу.

Викладаючи матеріал теми, слід обов'язково підкреслити найважливіші, невід'ємні риси високопрофесійного диктора, а саме:

• 1. Бути ерудованим (читання публіцистичних текстів вимагає знання географічних назв, архітектурних споруд, імен політичних діячів, людей з наукової та мистецької сфери, різноманітної термінології тощо, адже всі слова треба вимовляти швидко, чітко, з правильним наголосом і розумінням їх значення).

• 2. Бути вдумливим і щирим (слухач досить легко відрізняє диктора, який читає текст осмислено і з повною віддачею, від того, який просто механічно його відтворює).

• 3. Зберігати ентузіазм і живу зацікавленість в ефірі (диктор не має права байдуже, мляво розповідати новини, читати текст реклами, оголошення чи привітання).

• 4. Бути зосередженим, мати хорошу реакцію (дикторові доводиться одночасно виконувати кілька операцій: стежити, коли закінчиться попередня передача, вмикати світло і мікрофон, концентрувати увагу на тексті для читання, слухати останні вказівки режисера і т.п.).

• 5. Бути витривалим (часто диктор змушений подовгу бути в маленькій студії, працювати в дуже ранній або нічний час).

• 6. Мати розвинену уяву (треба чітко уявляти – як би бачити – слухацьку аудиторію: це образ людини, яка слухає вас з максимальною увагою, погоджується з вами, усвідомлює подану вами інформацію).

• 7. Ставитись доброзичливо до слухача, бачити в ньому свого друга і співрозмовника

• мовна діяльність на телебаченні

На телебаченні виникає нова якість комунікації – мовлення існує в контексті зображення.

На перший недосвідчений погляд здається, що телевізійна картинка повинна автоматично передати всі позитивні якості спілкування ведучого з аудиторією. Це не так. Виразність телевізійної мови формується саме як абсолютна цілісність мови і зображення.

Для наочності візьмемо вже відомий приклад. Ви спілкуєтеся з групою чи з великою аудиторією, а вас у цей час знімає телевізійна камера і глядач вас бачить на телеекрані. Яка принципова зміна? Глядач уже сприймає не безпосередньо вас, а тільки ваше зображення. Відеоверсія моменту вашого спілкування з аудиторією може поліпшити, погіршити або ж повністю змінити природу подій, що відбувались у дійсності.

Ми взяли за приклад випадок, коли відбувається репортаж про ваше спілкування з кимось і телевізійний глядач перебуває в ролі спостерігача.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"
  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки