Тема 5. Логіка

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

Розгляд цієї теми зосереджений на таких питаннях: удосконалення правильної вимови та дикції, закріплення динамічного стереотипу мови. Темп, тембр, діапазон та різні методи мови у статиці й русі. Темповисотні зміни словесної дії, вироблення синхронності з жестами, рухом або статикою. Орфоепічний аналіз прозових текстів, віршів для роботи з техніки мовлення. Логічний аналіз прозових текстів, віршів для роботи з техніки мовлення. Логічна перспектива. Інтонація складного речення з кількома періодами.

Оволодіння практичними навичками, що проводиться в межах цієї теми, базується на такому теоретичному матеріалі.

– визначення смислових зв'язків між частинами тексту

Л.М. Толстой говорив, що мистецтво написання полягає в тому, щоб віднаходити "правильно точне розміщення потрібних влучних слів". Завдання ж виконавця – збагнути задум автора, проникнути в таємницю його правильно точного розміщення потрібних влучних слів. Допомагає передусім уміння логічно мислити і знання особливостей рідної мови, її лексики, специфічності побудови фраз, значення розділових знаків.

Виражальні особливості усної живої розмовної мови невичерпні і до кінця не вивчені навіть ученими- мовознавцями. Ми маємо лише деякі закономірності усного мовлення – у розстановці пауз і наголосів, у мелодиці (руху голосу вверх або вниз під час розвитку думки та завершенні її. Але й це не означає, що існує один раз і назавжди усталений малюнок мовлення для означення одного й того ж розділового знака. Безкінечно різноманітними можуть бути інтонації при вимові однієї й тієї ж фрази. Обов'язковою умовою може бути лише одне – інтонація має точно передавати думку, яку хотів виразити автор. А для цього необхідно проникнути в сутність думки.

Таке завдання і ставиться насамперед перед логічним аналізом тексту. Виконавець досліджує не самі інтонаційні ходи, а йде до того кола думок, бачень, підтекстів, які необхідні для розкриття задуму автора. Це і допомагає народженню правильних інтонацій для підібраних влучних слів автора. Для того, щоб зафіксувати правильне вираження думки, треба запам'ятати не інтонацію, а той логічний хід думок, який привів до правильного мелодійного вираження слова, фрази, абзацу.

Разом з логічним аналізом відбувається глибше знайомство із законами усної мови. К.С. Станіславський вимагав, щоб артист володів власною мовою бездоганно, вільно. Використання виражальних засобів усної мови під час дикторської начитки, промови ведучого грунтується на знанні законів мови. Логічний аналіз – це творче засвоєння тексту, пов'язане з роботою над підтекстом і т. п.

– правила логічного читання

Телевізійний ведучий має розрізняти і відповідно використовувати різновиди пауз, які бувають трьох типів: логічні, психологічні та люфтпаузи.

Логічна пауза виявляє думку, закладену в тексті.

Психологічна пауза зумовлюється емоційно- поведінковими моментами життя людського духу в пропонованих обставинах і виражає "духовний" аспект оперування словом. Вона дає думці життя, прагне виявити підтекст.

Люфтпаузи (паузи для набирання повітря) – явище в основному технічно-фізіологічного порядку. Утім, уміння ними користуватися теж складник професії. Елементарною безграмотністю виглядатиме, якщо те, як ведучий набирає в легені повітря, чує глядач. Якщо в телеведучого "коротке" дихання, йому не вистачає повітря для тривалих мовних тактів. Це позначається й на логіці, не говорячи вже про темпоритм.

Телевізійний ведучий повинен уміти мовчати. Актори знають, що зона мовчання – найскладніша частина

дії, і це закономірно. Оперуючи словом, виконуючи активну фізичну чи психофізичну дію, психотілесний апарат актора "заводиться" швидко. У зоні мовчання психологічний процес діяння не переривається. Виконавець продовжує сприймати (бачити, чути), продовжує оцінювати, а найголовніше приймати рішення, накопичує бажання діяти у відповідь і формувати характер зовнішнього вияву цієї дії.

Логічний наголос – це виділення слова, любовне ставлення до слова, або правильніше, що під ним розуміється. Це смакування почуття або думки. Це образне зображення його в тому вигляді, у якому його уявляє той, хто говорить.

Скелетування – це засіб визначення логічно наголошених слів і пауз. Слово, або група слів, об'єднані змістом, називаються мовним тактом. У мовному такті тільки одне наголошене слово. (Був тихий ранок.) Правильність логічного наголосу можна перевірити якщо підставити: "а, не". (Я піду до інституту, а не до театру.) Логічний наголос пов'язаний з кількістю пауз.

• основні правила логічного наголосу (л.н.):

• найчастіше наголошуються дієслова;

• частіше л.н. буває наприкінці мовного такту;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Логіка“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка
  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки