Розділ «Додаток 2 Етичні засади роботи журналіста: західний досвід»

Поза своєю журналістською працею журналісти мають уникати роботи, пов'язаної з піар-службами, рекламою, пропагандою, читанням лекцій на допомогу тим, хто прагне подавати інформацію з певною рекламною метою, і тим, прес-аташе яких певні структури озброюють у роботі проти журналістів тощо. Ці завдання працюють не на суспільні, а на окремі інтереси і прагнуть передати пропагандистське повідомлення в маси. Журналісти не мають права одного разу надавати заангажовану інформацію, а іншого — нейтральну. Через це виникає плутанина в громадській думці. Аудиторія починає сумніватися в їхній неупередженості та в тому, наскільки заслуговує довіри інформація від таких журналістів.

9.2. Привілеї

Журналісти не можуть використовувати свій професійний статус та зібрану під час журналістської роботи інформацію для власної користі чи в інтересах своїх близьких.

Журналісти не повинні замовчувати або оприлюднювати інформацію з метою приватного зиску або в інтересах близьких.

Якщо така ситуація виникає, журналіст має скласти декларацію своєму роботодавцеві про існування таких інтересів та можливість їхнього перетину з інтересами підприємства.

9.3. Подарунки та подяки

Журналісти не повинні приймати подарунки та будь-які подяки, що можуть впливати на виконання ними службових обов'язків. Цінні подарунки слід відсилати назад відправникові з пояснювальною запискою.

Згода на подарунки компрометує чи може поставити під сумнів неупередженість або видимість неупередженості журналіста. Подарунки не можуть сприйматися як нормальний атрибут журналістської праці.

Подарунки не є прийнятними, за винятком тих, які використовуються безпосередньо під час журналістської праці: книги, диски, безкоштовні квитки на вистави для театральних та кінокритиків, деякі вироби, коли йдеться про консьюмеристську пресу тощо. Після використання цих об'єктів для написання матеріалів їх слід повертати суспільним чи громадським структурам, за винятком ситуацій, коли вони можуть довго використовуватись у роботі.

Подарунок також може бути прийнятним у випадках, коли його вартість незначна і коли вартість поштових послуг за повернення подарунка перевищить його власну вартість.

9.4. Журналістські конкурси

Журналісти беруть участь як кандидати або члени журі тільки в тих журналістських конкурсах, які працюють на справу розвитку журналістики.

Конкурси працюють на розвиток журналістики тоді, коли журі незалежне від замовників конкурсу, в ньому переважають журналісти і твори оцінюються відповідно до загальновизнаних журналістських критеріїв. Треба уникати ситуацій, коли популярність та ім'я журналіста використовуються на виправдання та підтримку певної кампанії. Треба також уникати, щоб призи впливали па подальшу працю журналіста.

9.5. Безплатні подорожі

Журналісти та їхні медіа мають самі розраховуватися за витрати, пов'язані з їхніми репортажами. Вони не повинні погоджуватись, щоб витрати на репортаж покривали офіційні установи або приватні особи, які зацікавлені в появі у ЗМІ матеріалів з відрядження. Відрядження, профінансовані самими джерелами інформації, можуть спричинити викривлення висвітлюваних тем, коли перевага віддаватиметься інтересам тих, хто багатший, і на шкоду тим, хто не має фінансової змоги заплатити пресі за відрядження. Вони також можуть бодай створити видимість обмеження свободи слова в журналістів.

Відшкодування витрат за відрядження може бути прийнятним у таких випадках, коли:

— немає жодного іншого способу здобути інформацію або дістатися на місце подій. За таких обставин медіа мають оцінити потім вартість подорожі та відшкодувати її;

— відрядження має на меті лише фахове вдосконалення журналістів, а не написання матеріалів до ЗМІ.

Щоразу, коли ЗМІ погодиться на відрядження журналіста за рахунок джерела інформації, журналіст має отримати гарантії своєї свободи викладу під час здійснення журналістської праці. Він також повинен повідомити свою аудиторію, що відрядження було оплачене організаторами.

10. Право на незгоду