Розділ «Додаток 2 Етичні засади роботи журналіста: західний досвід»

Провідна роль журналістів — точно відтворювати, аналізувати та коментувати все, що висвітлює факт та дає змогу їхнім співгромадянам краще знати і розуміти світ, у якому вони живуть.

Така повна, точна і плюралістична інформація є однією з найважливіших гарантій свободи та демократії.

Інформація, що становить суспільний інтерес, повинна передаватися вільно і повсякчас. Необхідно, щоб факти та думки поширювалися без жодних перешкод. Журналісти мають право захищати свободу слова та право громадськості на інформацію, враховуючи, що вільна преса відіграє необхідну роль сторожового собаки у захисті від влади та її установ. Журналісти борються проти обмежень, тиску або погроз, спрямованих на обмеження збирання та поширення інформації.

Журналісти послуговуються суспільним, а не особистим чи приватним інтересом. Нони зобов'язані оприлюднювати все, що становить суспільний інтерес. Цей обов'язок важливіший за бажання працювати як джерело інформації або поліпшити фінансову ситуацію, чи звести рахунки з конкурентами з-поміж інших ЗМІ.

Журналісти серйозно ставляться до своєї суспільної ролі. Вони самі дотримуються тих вимог, які висувають до інших колег, котрі висвітлюють актуальні теми. Журналісти не можуть викривати конфлікти інтересів у інших медіа, водночас погоджуючись на таку ситуацію в самих себе.

Цей Гід формує стичні норми, які мають бути засадничими в роботі журналіста. У Квебеку немає обов'язкового гуртування журналістів у професійну спілку.

Ані право зватись журналістом, ані журналістська діяльність не є зарезервованими за окремою категорією осіб. Журналістське середовище відкрите, і саме таким його хочуть бачити журналісти. Немає також дисциплінарного суду, який би мав необхідне легітимне право карати за відступи від стичних норм. Журналісти дотримуються загальних законів, які передбачені для врегулювання життя решти громадян.

Отже, цей Гід не мас обов'язкових до виконання норм. Проте від цього не зменшується його значимість для журналістів, підприємств преси та громадськості. Журналістика все частіше відбувається за межами великих редакційних залів, тож передача журналістської культури між поколіннями журналістів — включно з стичними стандартами — здійснюється дедалі важче. Багато журналістів виконують дуже індивідуальну роботу, працюючи поза межами редакції. Отже, Гід може бути чинником єдиної належності до професії.

Штатні працівники редакцій і керівники пресових підприємств знайдуть у ньому корисні згадки про стичні правила професії, які можуть бути трохи витіснені вимогами конкуренції. Без підтримки керівників мас-медіа застосування цього Гіда може видатись дуже компромісним. Гід має однаково важити як для директорів великих національних ЗМІ, так і для керівників регіональних медіа та малих ЗМІ.

До того ж Рада преси Квебеку може використовувати цей Гід, щоб обґрунтовувати рішення свого суду честі.

Громадськість та джерела інформації також знайдуть йому застосування, оскільки він дає можливість точніше зрозуміти етичні норми, дотримання яких вони можуть вимагати від журналістів. Цей Гід дасть їм змогу кралю оцінювати поведінку журналістів, суспільство побачить у ньому бажання журналістів краще працювати на суспільні інтереси.

1. Визначення

У цьому Гіді визначення "журналіст" уживається щодо кожної особи, яка працює для будь-якого підприємства ЗМІ. Роботу журналіста виконує та особа, яка займається збиранням і публічним поширенням інформації та опіній і вдається задля нього до таких дій: пошук інформації, репортажі, інтерв'ю;

— написання чи опрацювання звітів, аналітичних матеріалів, коментарів та спеціалізованих хронік;

— переклад та адаптація текстів;

— фото для преси, знімання для телебачення;

— зовнішнє опрацювання матеріалів (заголовки, верстка та ін.), коректура текстів;

— підготовка політичних карикатур і малюнків преси на актуальні теми;

— малюнок і графіка в інформації;

— знімання та виготовлення документальних фільмів;