Розділ «Додаток 2 Етичні засади роботи журналіста: західний досвід»

— керівництво інформаційними службами, громадськими приймальнями та іншими подібними за призначенням структурами.

2. Провідні цінності журналістики

Журналісти відштовхуються у своїй роботі від таких провідних цінностей:

— критичне ставлення до світу, що зобов'язує їх завжди сумніватися щодо всіх аспектів ситуації;

— справедливість, що зобов'язує їх однаково ставитися до кожної особи, оскільки люди рівні як перед законом, так і перед пресою;

— незалежність, яка змушує їх триматися на відстані від можновладців і груп впливу та тиску;

— повага до суспільства, що виявляється у дотриманні принципів ретельності, скрупульозної перевірки фактів, чесному викладі фактів;

— відкритість розуму, що передбачає здатність сприймати явища та інформацію, невідомі для журналіста, і здатність розуміти їх без упереджень.

3. Правда і точність

1. Журналісти зобов'язані забезпечити правдивість фактів, які вони повідомляють, удаючись до ретельного збирання та перевірки інформації. Вони мають виправляти власні помилки адекватно до заподіяної шкоди.

2. Журналісти повинні вміщувати факти і думки, які вони повідомляють, у відповідний контекст, з метою подати їх зрозуміло, не перебільшуючи чи применшуючи значення.

3. Заголовки і зовнішнє оформлення статей та репортажів не повинні містити ні перебільшення, ні перекручення фактів.

4. Журналісти мають ретельно відокремлювати свій особистий коментар або аналіз від інформації як такої, щоб не заплутати аудиторію. Вони найбільше пильнують, щоб факти були передані якнайточнішо. У публіцистичних жанрах на кшталт коментарів, хронік, реплік або в журналістиці, політично заангажованій, де онімій посідає чільне місце, журналісти мусять понад усе поважати самі факти.

5. Чутки не можуть оприлюднюватися в пресі, за винятком ситуацій, коли вони надходять із насправді поінформованого і гідного довіри джерела, якщо ці чутки с значущими і такими, що дають можливість зрозуміти подію. Ллє необхідно, щоб чутки завжди були чітко подані саме як такі. Щодо матеріалів на кримінальні теми, то чутки в них цілком виключаються.

6. Журналісти повинні цілком точно передавати слова тих, кого вони цитують. Цитати, посилання, голоси в радіоматеріалах мають подаватися так, щоб не перекручувати сказане.

7. Фото, графіка, звук та зображення, поширені й оприлюднені, мають максимально точно відображати реальність. Художні елементи матеріалу не повинні обманювати публіку. Фотомонтаж має бути оголошений власне як фотомонтаж.

8. Журналісти не мають вдаватися до плагіату. Якщо вони використовують ексклюзивну новину, яку щойно оприлюднило інше медіа, вони мають вказати джерело інформації.

4. Збирання інформації

Журналісти працюють з відкритим обличчям і відразу представляються як журналісти. Вони збирають інформацію тими засобами, які визнає професія: зустрічі, бібліографічні розвідки, вивчення досье, контакти та ін.

4.1. Підпільні методи