— Ми з тобою різні люди, — сказав старший. Він уже одягся, збираючись іти. — Я кажу не тільки про молодість чи віру, хоч і те й те чудові речі. Кожної ночі мені шкода зачиняти кав'ярню, бо може статися, що хтось її шукатиме.
— Слухай, та є скільки хочеш пивничок, де відчинено до самого ранку.
— Ти цього не розумієш. Наша кав'ярня чиста й затишна. Тут ясне світло. Дуже приємне світло, а під деревами — затінок…
— На добраніч, — сказав молодший офіціант.
_На добраніч, — відказав його товариш. Вимкнувши електрику, він провадив розмову вже сам із собою. Передусім, звичайно, світло, але до того ще має бути чисто й затишно. І не треба ніякої музики. Атож, музика зовсім ні до чого. У нічному барі навіть посидіти спокійно нема де, а це ж єдине, що лишається в таку пору… Та чого ти, власне, боїшся? Ні, це не страх, не боязкість. Це просто ніщо, ти ж сам добре знаєш. Усе довкола — ніщо, і людина також ніщо. Ото й тільки, і потрібна лише якась світла місцинка, і щоб там було чисто й затишно. Є люди, що живуть отак і ніколи цього не відчувають, але ж ти знаєш, що все це nada у pues nada, у nada у pues nada [2]. Отче ніщо, що єси в нічому, нехай святиться ніщо твоє, нехай прийде ніщо твоє, нехай буде ніщо твоє як у нічому, так і в нічому. Нічого нашого щоденного дай нам на ніщо, і прости нам ніщо наше, як і ми прощаємо ніщо винуватцям нашим, і не введи нас у ніщо, але визволи від нічого… pues nada. Слава тобі, ніщо, сповнене нічого, і хай буде з тобою ніщо твоє…
Він посміхнувся і спинився перед баром, де виблискувала велика парова кавоварка.
— Що замовите? — спитав бармен.
— Nada.
— Otio loco mas [3],— сказав бармен і відвернувся.
— Маленьку чашечку, — мовив офіціант.
Бармен налив йому кави.
— Світло у вас ясне, приємне, а от прилавок не блищить, — зауважив офіціант.
Бармен подивився на нього, але нічого не сказав. Надто пізня була година для балачок.
— Ще одну? — спитав бармен.
— Ні, дякую, — відказав офіціант і вийшов. Він не полюбляв барів і пивничок. А тепер він одкине геть усі думки й піде додому, до своєї кімнати. Ляже в ліжко і десь аж на світанні врешті засне.
«Кінець кінцем, — сказав він подумки, — може, це просто безсоння. Таке з багатьма буває».
СВІТЛО ЖИТТЯ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧИСТА, ЯСНО ОСВІТЛЕНА МІСЦИНКА“ на сторінці 5. Приємного читання.