TextBook Макс. Так. Ми мали зустрітись у Чікоте. Я знаю: якщо тебе там нема, офіціант передасть мені від тебе записку. Я приходжу до Чікоте вчасно. Тебе там нема. Записки теж нема. Я приходжу сюди й застаю тебе в обіймах із ‘ner ganzen Menagerie [95] чорно-бурих лисиць.
Філіп. А тобі ніколи такого не хочеться?
Макс. Ще й як хочеться. Весь час.
Філіп. І що ж ти робиш?
Макс. Іноді, коли маю вільну годинку й коли не дуже втомлений, я знаходжу таку, що погоджується провести цю годинку зі мною, не дивлячись на мене.
Філіп. і тобі весь час цього хочеться?
Макс. Я дуже люблю жінок. Я не святий.
Філіп. Але ж бувають і святі.
Макс. Так. І не святі теж бувають. Та тільки я весь час зайнятий. Але годі про це. Сьогодні ми знову підемо туди.
Філіп. Гаразд.
Макс. Ти хочеш іти?
Філіп. Слухай, може, ти сто разів правий щодо дівчини, але навіщо ж ображати мене. Для мене робота важить не менше, ніж для тебе.
Макс. Ти можеш поручитися за цю дівчину?
Філіп. Цілком і повністю. Може, це й заважає мені, і, як ти кажеш, відбирає в мене час і таке інше, але за неї можеш бути спокійний.
Макс. Справді? Знаєш, я ніколи не бачив стільки лисиць.
Філіп. Вона, звісно, дурна і таке інше, але я спокійний за ке'і, як за самого себе.
М а к с. А за себе ти ще спокійний?
Ф і л і п. Та начебто. А воно видно, коли хтось за себе неспокійний?
М а к с. Ще б пак.
Філіп. Зараз подивимось. (Стає перед дзеркалом і зневажливо дивиться на себе).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П'ЯТА КОЛОНА“ на сторінці 57. Приємного читання.