Розділ «П'ЯТА КОЛОНА»

Філіп. Скоро розвидниться, і я знову прийду до тями.

Дороті. Будь ласка, спробуй заснути.

Філіп. Слухай, Бріджес, я тобі ще щось скажу. Поки ще не розвидніло.

Дороті (тамуючи позіх). Що, любий?

Філіп. Якщо ти хочеш, щоб я заснув, Бріджес, візьми молоток і вдар мене по голові.

Завіса Кінець другої дії

ДІЯ ІІІ СЦЕНА 1

Час: за п'ять днів після того. Ті самі два суміжні номери в готелі «Флоріда» — 109 і 110. Декорація та сама, що й у сцені 3 дії II, тільки двері між номерами відчинені. Плакат унизу надірваний, і в кімнаті Філіпа на тумбочці біля ліжка стоїть ваза з хризантемами. Праворуч від ліжка, коло стіни, — етажерка з книжками. На кріслах нові кретонові чохли, на вікнах штори з такого самого кретону, на ліжку покривало. В розчиненій шафі одяг акуратно повішено на плічка, і Петра ховає три пари начищених до блиску Філіпових черевиків у нижню шухляду шафи. В сусідній кімнаті Д о р о т і приміряє перед дзеркалом пелерину з чорнобурок.

Дороті. Петро, зайдіть-но сюди!

Петра (засунувши шухляду й випростуючи своє мале старече тіло). Іду, сеньйорито! (Виходить у коридор, стукає в двері номера 109 і заходить. Склавши долоні). Ох, сеньйорито, яка краса!

Дороті (дивлячись у дзеркало через плече). Щось не те, Петро. Не знаю, що саме, але щось не те!

Петра. Що ви, сеньйорито, це так гарно!

Дороті. Ні, комір зіпсовано. А я погано розмовляю по-іспанському й не можу нічого втовкмачити цьому йолопові хутровику. Він справжнісінький йолоп.

Чути, як хтось наближається коридором. Це Ф і л і п. Він відчиняє двері номера 110 і роззирається довкола. Знімає шкіряне пальто і жбурляє його на ліжко, потім кидає берет на вішалку в кутку. Берет падає на підлогу. Філіп сідає в одне з крісел у кретоновому чохлі і роззувається. Чоботи, навколо яких утворюється калюжа, залишає посеред кімнати й підходить до ліжка. Бере пальто з ліжка й кидає абияк на крісло. Потім лягає на ліжко, витягає подушки з-під покривала, кладе їх одну на одну під голову і вмикає світло. Рукою навпомацки відчиняє стулки дверцят тумбочки, дістає пляшку віскі, наливає трохи в склянку, якою була акуратно накрита шийка графина з водою, і додає в склянку води. Тримаючи склянку в лівій руці, правою тягнеться до етажерки по книжку. З хвилину лежить тихо, потім знизує плечима й совається, бо йому щось заважає. Врешті-решт витягає з-під спини — з-за пояса — пістолет і кладе його напохваті на покривало. Піднімає коліна, робить перший ковток і починає

читати.

Дороті (з сусідньої кімнати). Філіпе, Філіпе, любий! Філіп. Що?

Дороті. Зайди до мене.

Філіп. Ні, люба.

Дороті. Я покажу тобі щось.

Філіп (читаючи). А ти принеси сюди.