— Вийшла собі на свіже повітря.
— Так я й повірив!
— А що ти хотів почути, любий?
— Де ти була?
— Виходила на повітря.
— То ось як тепер воно зветься. Ти таки справді сука.
— А ти боягуз.
— Гаразд, — сказав він. — Ну то й що?
— Нічого, як на мене. Але облишмо цю розмову, любий, я хочу спати.
— Ти гадаєш, що я змовчу?
— Я певна, голубчику.
— Ні, годі вже з мене.
— Прошу тебе, любий, скінчім балачки. Я так хочу спати.
— Ми ж домовилися, що нічого такого більше не буде. Ти сама обіцяла, що не буде.
— Ну а тепер є,— лагідно відказала вона.
— Ти казала, що коли ми сюди поїдемо, це ніколи більше не повториться. Ти обіцяла.
— Еге ж, любий. І я справді так думала. Але вчора усю подорож було зіпсовано. То чи треба про це говорити?
— Коли твоє зверху, ти й хвилини марно не згаєш, правда?
— Помовч, любий, дуже тебе прошу. Я страшенно хочу спати.
— Ні, я говоритиму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НЕДОВГЕ ЩАСТЯ ФРЕНСІСА МЕКОМБЕРА“ на сторінці 14. Приємного читання.