TextBook — Наче й справді шинок, — сказав Білл.
— Дуже схоже на шинок, — сказав я.
— Тоді,— мовив Гарріс, — споживімо те, що в ньому є.
Слівце «споживати» він запозичив у Білла.
Ми замовили по пляшці вина на брата. Гарріс не дозволив нам платити. Він добре говорив по-іспанському, і корчмар ні в мене, ні в Білла грошей не брав.
— Слухайте, хлопці, ви навіть не уявляєте, як мені було приємно з вами.
— Ми гарно згаяли час, Гаррісе.
Гарріс був уже напідпитку.
— Слухайте, ви собі й не уявляєте, як мені було приємно з вами. Відколи війна скінчилась, я ж не живу, а животію.
— Ми ще колись порибалимо разом. От побачите, Гаррісе.
— Неодмінно. Ми так чудово провели час.
— А чи не взяти нам іще пляшку?
— Блискуча ідея, — сказав Гарріс.
— Тільки тепер плачу я, — сказав Білл. — Інакше ми не п'ємо.
— Дозвольте заплатити мені. Це для мене така приємність.
— А це вже буде приємність для мене, — сказав Білл.
Хазяїн приніс четверту пляшку. Склянок ми не міняли. Гарріс підняв свою склянку.
— Знаєте, воно чудово споживається!
Білл ляснув його по спині:
— Ви золото, Гаррісе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 91. Приємного читання.