TextBook Ми спустилися сходами, вийшли з готелю й попрямували площею до кафе «Ірунья». На площі самотньо стояли дві будки— квиткові каси. Віконця з написами «SOL, SOL Y SOMBRA, SOMBRA» [57] були зачинені. Вони відчиняться тільки напередодні фієсти.
Білі плетені столики й крісла кафе «Ірунья» стояли і під аркадою, і на тротуарі, аж до самої бруківки. Я пошукав очима Брет і Майкла. Вони сиділи там: і Брет, і Майкл, і Роберт Кон. Брет була в баскському береті. Майкл теж. Роберт Кон був простоволосий, в окулярах. Брет помітила нас і помахала рукою. Поки ми пробиралися до їхнього столика, вона дивилася на нас примруживши в усмішці очі.
— Привіт, хлопці! — вигукнула вона.
Брет радісно сяяла. Майкл зумів, як завжди, вкласти особливу приязнь у потиск руки. Роберт Кон подав нам руку тому, що так заведено робити при зустрічі.
— Де ви в біса пропадали? — спитав я.
— Я привіз їх сюди, — сказав Кон.
— Казна-що, — сказала Брет. — Ми б уже давно були туn, якби не ви.
— Самі ви сюди ніколи б не добралися.
— Казна-що! А ви, хлопці, засмагли. Особливо Білл.
— А як ви порибалили? — спитав Майкл. — Нам так хотілося приїхати!
— Непогано. Шкода, що вас там не було.
— Я приїхав би, — сказав Кон, — але вирішив, що треба їх привезти.
— Привезти нас! Казна-що!
— Ви справді непогано порибалили? — спитав Майкл. — Ловилася риба?
— Часом ловили по десятку кожен. З нами там був один англієць.
— На прізвище Гарріс, — сказав Вілл. — Ви не знаєте такого, Майкле? Він теж був на війні.
— Щасливий! — сказав Майкл. — От коли ми жили не тужили! Все б віддав за той час золотий!
— Не мели дурниць.
— Ви воювали, Майкле? — спитав Кон.
— А то ж як!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 95. Приємного читання.