Майкл»
— Який сьогодні день? — спитав я Гарріса.
— Ніби середа. Авжеж, середа. Дивно, як у горах втрачаєш лік дням.
— Так. Ми тут уже скоро тиждень.
— Але ви ще не їдете?
— На жаль, треба. І, мабуть, сьогодні ж, денним автобусом.
— Шкода, шкода. Я сподівався, що ми з вами ще разок підемо на Іраті.
— Нам треба їхати до Памплони. Там нас чекають приятелі.
— Прикро. Ми так добре відпочивали.
— А ви їдьте з нами. Гратимемо в Памплоні в бридж, до того ж там незабаром розпочнеться чудесна фієста.
— Я б з охотою. Дякую за запрошення. Та все ж, мабуть, залишуся тут. Часу в мене обмаль, а хочеться ще трохи порибалити.
— Якщо вже рибалити, то на Іраті. Там форель найбільша.
— Атож, атож тільки на Іраті. Такої великої, як там, я ніде не ловив.
— Ех, пішов би я туди ще раз.
— А ви затримайтесь на день. Невже не можна?
— На жаль, ні. Треба-таки їхати, — сказав я.
— Шкода, шкода.
Після сніданку ми з Біллом грілися на осонні на лавочці перед готелем, міркуючи, що робити далі, коли з боку центрального кварталу до нас підійшла дівчина. Зупинившись, вона дістала із шкіряної сумочки на поясі телеграму.
— Por ustedes? [54]
Я прочитав адресу: «Барнсу, Бургете».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 89. Приємного читання.