— Послухай, — озвався Білл. — Як розуміти всю цю історію з Брет?
— Ти це про що?
— Ти був закоханий у неї?
— Був.
— І це тривало довго?
— З біса довго. Хоча і з перервами.
— От чорт, — сказав Білл. — Даруй мені.
— Пусте, — сказав я. — Тепер мені начхати.
— Справді?
— Справді. Тільки я не люблю про це балакати.
— Ти ж не сердишся, що я спитав?
— А чого б мені сердитися?
— Ну, я посплю, — сказав Білл. Він накрив обличчя газетою. — Послухай, Джейку, — знову озвався він. — Ти справді католик?
— Формально.
— А що це означає?
— Оте й означає.
— Ну, гаразд, я посплю, — сказав він. — І годі тобі базікати, заснути не даєш.
Заснув і я. А коли прокинувся, Білл пакував рюкзак. Вже вечоріло, й тіні дерев дотяглися до греблі. Від лежання на землі я весь затерп.
— Що я бачу? Невже ти прокинувся? — сказав Білл. — А я думав, ти влаштувався на цілу ніч.
Я випростався й протер очі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 87. Приємного читання.