Розділ «3 БІНÁ»

“А той Ракоскі?” запитав Бельбо.

“Ми вже перевірили. У готелі ‘Прінчіпе-е-Савойя’ справді був зареєстрований, на підставі французького паспорта, якийсь Владімір Ракоскі. Опис невиразний, на вигляд шляхетний добродій. Сходиться з описом тутешнього портьє. Сьогодні вранці він був у списку ‘Аліталії’ на перший рейс до Парижу. Я підключив сюди Інтерпол. Аннунціято, чи прийшло вже щось із Парижу?”

“Поки що нема нічого, пане комісаре”.

“Ось бачите. Значить, полковник Арденті, чи як там його звали, прибуває до Мілану чотири дні тому, нам не відомо, що він робить перших три дні, а вчора о другій бачиться, ймовірно, з Ракоскі в готелі, не кажучи йому, що збирається йти до вас, і це здається мені цікавим. Увечорі він приходить сюди, мабуть, із тим самим Ракоскі та ще з одним… після чого все стає дуже неясним. Навіть якщо вони не спровадили його на той світ, то все ж обшукали помешкання. Що ж вони шукали? У піджаку — ах, так, навіть якщо він і пішов, то без піджака, піджак з паспортом залишився в кімнаті, та не думайте, що це спрощує справу, адже старий каже, що він лежав на ліжку в піджаку, проте, може, то була домашня куртка, Їй-Богу, в мене таке враження, що я в клітці з божевільними, — ага, у піджаку було багато грошей, навіть дуже багато… Отже, вони шукали чогось іншого. Єдину добру ідею подали мені ви. Полковник мав якісь документи. Як вони виглядали?”

“У нього в руках була брунатна течка”, сказав Бельбо.

“Мені вона видалася червоною”, сказав я.

“Вона була брунатна”, наполягав Бельбо, “але, може, я помиляюся”.

“Хай там яка вона була, червона чи брунатна”, сказав Де Анджсліс, “але тут її немає. Вчорашні добродії забрали її з собою. Отже, усе крутиться навколо цієї течки. На мою думку, цей Арденті зовсім не хотів публікувати ніякої книжки. Він зібрав деякі дані, щоб шантажувати Ракоскі й намагався використати зв’язки у видавництві як елемент тиску. То було б у його стилі. І тут можна було б робити й інші припущення. Ці двоє йдуть геть, погрожуючи йому, Арденті лякається і тікає, залишаючи все, вночі, з течкою під пахвою. І, можливо, з невідомої причини інсценізує перед старим свою смерть. Але все це надто як у кримінальних романах, та й не пояснює, чому кімната в безладі. З іншого боку, якщо ті двоє його пришили і викрали течку, тоді навіщо було викрадати труп? Побачимо. Пробачте, але я змушений попросити ваші документи”.

Він двічі перекрутив в руках мій студентський квиток. “Студент філософії, чи не так?”

“Не я один”, сказав я.

“Вас навіть занадто багато. І вивчаєте тих тамплієрів… Якби я захотів більше дізнатися про цю компанію, що мені краще прочитати?”

Я назвав йому два популярні, але досить серйозні видання. Я сказав йому, що він знайде вірогідні дані аж до процесу, а все решта лише маячня.

“Розумію, розумію”, сказав він. “Тепер ще й тамплієри. Угруповання, якого я ще не знаю”.

Підійшла Аннунціята з телефонограмою: “Ось відповідь з Парижу, пане комісаре”.

Він почав читати. “Чудово. В Парижі про цього Ракоскі нічого не відомо, а номер його паспорта сходиться з номером документа, викраденого два роки тому. Ось ми й приїхали. Пан Ракоскі не існує. Ви кажете, що він був головним редактором часопису… як він називається?” Він занотував. “Спробуємо, але б’юсь об заклад, ми виявимо, що такого часопису теж нема або що його припинили видавати ще бозна-коли. Гаразд, панове. Дякую за допомогу, може, колись я потурбую вас іще раз. Ага, останнє запитання. Цей Арденті нічого не згадував про зв’язки з якимось політичним угрупованням?”

“Ні”, сказав Бельбо. “Здається, він облишив політику заради скарбів”.

“І заради ошукування недосвідчених”. Він звернувся до мене: “Гадаю, він вам не сподобався”.

“Мені не подобаються такі люди, як він”, сказав я. “Але в мене ніколи не виникає бажання задушити їх залізним дротом. Хіба що в теорії”.

“Звичайно. Занадто багато клопоту. Не бійтеся, пане Казобон, я не належу до тих, хто вважає всіх студентів злочинцями. Не хвилюйтесь. Бажаю вам успішно закінчити дипломну роботу”.

Бельбо запитав: “Пробачте, комісаре, я питаю просто з цікавости. Ви з відділу вбивств чи з політичної поліції?”