Розділ 5

– Форд і Артур роздивлялися навколо.

– Що скажеш? – запитав Форд.

– Жалюгідне видовище.

Форд не без відрази розглядав захаращене найрізноманітнішим непотребом приміщення. Купи старих матраців, гори немитого посуду, невипрана білизна.

– Що робити, це не круїзне судно, – зітхнув Форд. – Це комірчина дентразі.

– Здається, раніше ти називав їх вогонами.

– Так, – мовив Форд, – вогони тут усім заправляють. Дентразі у них за прислужників. Це вони впустили нас сюди. З чорного ходу, так би мовити.

– Нічого не розумію, – сказав Артур.

– Добре, поглянь-но сюди, – Форд присів на старі матраци і почав порпатися у сумці.

Артур пхнув матрац ногою, тоді обережно присів на краєчок. Серце шалено тіпалося, хоча щонайменшого приводу для хвилювання не було: усі матраци, що виросли на болотах Зети Скворшелуза, перш ніж їх застосовувати за призначенням, умертвляють і сушать. Виживають лиш одиниці.

Форд простягнув Артурові те, що шукав.

– Що це? – запитав той.

– "Путівник по Галактиці для космотуристів". Електронний довідник. Тут є всі відповіді на будь-які випадки. Артур покрутив його в руках.

– Мені подобається футляр, – нарешті вимовив він. – Без паніки. Перша за сьогоднішній день порада, що подає надію.

– Я покажу тобі, як ним користуватися, – Форд вихопив довідник у Артура, який тримав путівник так, наче то був здохлий жайворон.

– Дивись. Якщо натиснути цю клавішу – на екрані спалахує індекс. На маленькому екрані розміром 3Х4 дюйми застрибали цифри.

– Візьмемо, наприклад, вогонів, – він натиснув кілька кнопок. – Будь ласка.

На екрані спалахнули літери: "Будівельний флот вогонів".

Форд натиснув червону клавішу знизу. По екрану поповзли слова. Паралельно з друкованим текстом включився звуковідтворюючий пристрій. Довідник промовив приємним голосом:

"Будівельний флот вогонів. Якщо бажаєте, щоб вас підвіз вогон, скористайтесь нашою порадою: не варто й пробувати. Вогони – одна із найбільш некомунікабельних рас Галактики – злі, бездушні, до того ж із жахливою вдачею. Бюрократи до кінчиків пальців, вони діють невідступно від інструкцій. Вони й пальцем не поворухнуть без відповідної вказівки, навіть якщо буде потрібно рятувати рідну бабусю від траальської хижої блатерної блощиці. Вказівка має бути не менш ніж у трьох примірниках з резолюціями вищих інстанцій, затвердженою, перезатвердженою, відміненою, поновленою, обговореною на всенародному референдумі, потім ще раз відміненою і, нарешті, ще має пролежати місяців зо три у м’якому торфі на глибині близько десяти футів.