Розділ 28

Довго ніхто не міг вимовити жодного слова.

Краєчком ока Фучг бачив за вікном море напружених облич, що застигли в чеканні.

– Як ти думаєш, нас не розірвуть на шматки? – пошепки запитав він.

– Ви взяли на себе тяжкий тягар, – співчутливо сказав Великий Мислитель.

– Сорок два! – вигукнув Лунквавль. – І це все, що ти можеш нам повідати після семи з половиною мільйонів років роздумів?

– Я все врахував і перевірив. Відповідь точна, – запевнив Комп’ютер. – Щоправда, коли бути до кінця відвертим, мені видається, що питання було некоректним.

– Але ж це було Одвічне Питання! Про Суть Життя, Існування Всесвіту та про Все Інше, – сказав Лунквавль.

– Звичайно, – мовив Великий Мислитель тоном людини, якій часто доводиться спілкуватись з недоумками. – Але ви хоча б самі його розумієте?

Запала тиша. Лунквавль і Фучг сиділи, мов громом вражені. Вони дивилися то на комп’ютер, то один на одного.

– Розумієш... це просто все... Все, – намагався пояснити Фучг.

– Саме так! – перебив його белькотіння Комп’ютер. – У правильно поставленому питанні міститься половина відповіді,

– Жах! – Фучг крадькома змахнув сльозу.

– Гаразд, усе це добре, – сказав Лунквавль, – але може ти допоможеш нам сформулювати коректне запитання?

– Одвічне Питання?

– Так.

– Про Суть Життя, Існування Всесвіту і про Все Інше?

– Так!

Великий Мислитель поринув у задуму.

– Це буде нелегко!