Розділ 31

– Слухай-но, землянине, невже так важко зрозуміти, – перебив його Зафод. – Ти кінцевий продукт операційної матриці Землі. Адже ти був на ній до самого кінця...

– Е-е...

– Таким чином, твій мозок – органічна частина передостанньої конфігурації комп’ютерної програми, – пояснив Форд у якнайдоступнішій для Артура формі.

– Правда ж?

– Ну, – протягнув Артур. Він зовсім не вважав себе органічною частиною чого б то не було. І саме це, як йому здавалося, спричинило всі його життєві неприємності.

– Іншими словами, – сказав Бенджі, під’їжджаючи до Артура в своєму чудернацькому екіпажі, – шанси того, що структура питання закодована в звивинах мозку, досить високі. Ми його купуємо.

– Що, питання? – не зрозумів Артур.

– Так, – хором відповіли Форд з Тріліан.

– За купу грошей, – додав Зафод.

– Ні, – поправив Френкі, – ми купуємо мозок.

– Що?

– Невже ви ним так дорожите?– щиро здивувався Бенджі.

– Ми домовлялись, що ви досліджуєте мозок за допомогою приладів, – обурився Форд.

– Звичайно, – погодився Френкі, – але для цього його доведеться вийняти й приготувати.

– Препарувати, – поправив Бенджі.

– Нарізати дрібними шматочками.

– Ну, це вже ні, даруйте! – Артур рішуче звівся з крісла.

– Якщо ви так наполягаєте, – умовляв Бенджі, – ми його замінимо.

– На електронний, – підхопив Френкі. – Найпростішої моделі цілком вистачатиме.

– Найпростішої! – жахнувся Артур.