– А тепер, – сказав Бенджі, – за роботу! Форд і Зафод цокнулися склянками.
– За роботу! – підхопили вони.
– Не зрозумів, – сказав Бенджі.
– Пардон, я думав, що ви пропонуєте тост, – Форд обвів поглядом товаришів.
Миші нетерпляче забігали в своїх келехах. Зрештою вони заспокоїлись, і Бенджі звернувся до Артура з такими словами:
– Землянине, я змалюю тобі ситуацію двома словами. Як тобі відомо, останніх десять мільйонів років ми здійснювали безпосереднє керівництво твоєю планетою. І все це для того, щоб сформулювати це кляте Вічне Питання.
– Навіщо? – запитав Артур.
– Ми вже про це думали, – пояснив Френкі. – Але одержана відповідь не стикується з таким запитанням. Навіщо? – Сорок два... Відповідь не підходить.
– Ні, ви мене не зрозуміли, – пояснив Артур, – я запитав, навіщо вам усе це?
– Он ви про що, – сказав Френкі. – Гадаю, спонукала нас звичка бути чесними з собою. Справа в тім, що ми по зав’язку ситі чеканням, і нам зовсім не всміхається все починати спочатку через цих вогонів, що вийшли на стежку війни. Від одного їхнього імені в мене зводить щелепи! Нам з Бенджі ще пощастило: ми встигли завершити свій шмат роботи і вчасно вилетіли з Землі на короткі канікули. Ваші друзі люб’язно допомогли нам дістатися до Магратеї.
– Магратея – вхід до нашого виміру, – пояснив Бенджі.
– Коли ми зв’язались зі своїми, – провадив його колега, – нам запропонували дуже вигідний контракт по організації п’ятивимірного гала-шоу – мосту між Магратеєю й нашою Галактикою. Ми не можемо пропустити такої нагоди.
– Я б теж не упустив, – сказав Зафод. – А ти, Форде?
– Ще б пак, – відповів Форд. – Я б учепився в неї зубами. Артур подивився на них, міркуючи, до чого це вони ведуть.
– Але для шоу нам потрібен кінцевий продукт, – сказав Френкі. – Сформульоване Вічне Питання. Зафод підсунувся до Артура.
– Уяви собі, що вони сидять у студії, в затишній обстановці і кажуть, що їм відома Відповідь на Питання про Суть Життя, Існування Всесвіту й про Усе Інше. Це – чудово! Але якщо вони зрештою признаються, що Відповідь – "сорок два", шоу одразу ж скінчиться. Ніякого продовження.
– Нам треба, щоб усе хоча б виглядало досить переконливо, – додав Бенджі.
– Знаєте що? – вигукнув Артур. – Якщо Вічне Питання повинне лише виглядати переконливо, то знаєте, як це зветься? Мишачим шарудінням. Миші наїжачились.
– Припустимо. Нехай чистота експерименту – ідеалізм, нехай пошуки істини в усіх її виявах – дурниця. Але варто копнути глибше й підступитися до істини на відстань витягнутої руки, як тобі починає здаватися, що так звані закони природи – не що інше, як блеф, – а весь Всесвіт, швидше за все, керується купкою якихось маніяків. Тому, коли справа доходить до вибору між організацією ще одного десятимільионнорічного дослідження з бозна-якими величезними витратами і дрібною підтасовкою тих самих фактів, я обираю останнє, – сказав Френкі.
– Але ж.., – почав був спантеличено Артур.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Путівник по галактиці для космотуристів » автора Дуґлас Адамс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 31“ на сторінці 3. Приємного читання.