— Так, сер,— відповів канонік.—Хвалити бога, що він приніс її саме мені. Я вважаю за свій обов’язок поінформувати ваше преосвященство, що мені відомі обставини, за яких ви залишили цю валізку.
Єпіскоп трохи ошелешено засміявся, побачивши докірливий погляд каноніка.
— Може, й справді мені не слід було так робити,— примирливо сказав він канонікові.— Але все добре, що добре кінчається,— і єпіскоп знов засміявся.
Канонік не витримав.
— Ох, сер! — запально вигукнув він.— В ім’я творця... заради нашої церкви, прошу вас... благаю вас ніколи більш не допускатись такого!
В епіскопі почав прокидатися гнів.
— Та в чому річ? Чого ви через якусь там дрібницю так розходилися? — вигукнув він, але страдницький вигляд каноніка не дав йому говорити далі.— Як до вас потрапила ця валізка? — спитав єпіскоп.
— Мені її приніс власник «Схрещених ключів»,— відповів канонік.— Учора ввечері ви забули її в його закладі.
Єпіскоп розтулив рота й важко осів у крісло. Трохи опам’ятавшись, він розповів канонікові, як усе було насправді, і бідолашний канонік досі силкується в це повірити.
ЛЮДИНА, ЩО ПРАГНУЛА КЕРУВАТИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Троє в одному човні» автора Джером К. Джером на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОРЕНДА «СХРЕЩЕНИХ КЛЮЧІВ»“ на сторінці 3. Приємного читання.