Задоволена, вона почовгала далі, шпортаючись у кишені своєї безформної щоденної сукні в пошуках сигарет і запальнички «Бік».
Оллі повів одною бровою:
— Звідколи це ти став Бобом?
— Він був її чоловіком. Ти пам’ятаєш. Переїхав сюди разом із нею, помер два роки тому.
— Ах. Правильно. А тепер вона губиться. Погано це.
Дейв знизав плечима:
— Їй буде дев’яносто восени, якщо дотягне. Має повне право розгубити кілька кульок із голови. А поглянь-но на це. — Він показав на складанку, що займала цілком картярський стіл. — Більшу частину тут вона зробила сама. У цьому я біля неї всього лише асистент.
Оллі, колись графічний дизайнер у своєму, як він це називав, «справжньому житті», меланхолічно роздивлявся майже завершену складанку:
— Le Tour Eiffel. А ти знаєш, що, коли вона будувалася, митці протестували?
— Ні, але мене це не дивує. Такі вони, ті французи.
— Один романіст, Леон Блуа, називав її істинно трагічним вуличним ліхтарем[230].
Келхун подивився на складанку, побачив, що мав на увазі Блуа, і розсміявся. Вона дійсно була схожою на вуличний ліхтар. Типу того.
— Якийсь інший письменник чи художник — я вже не пригадую, хто саме, — стверджував, що найкраща панорама Парижа відкривається з Ейфелевої вежі, бо це єдина панорама Парижа, де її не видно. — Оллі нахилився ближче, в одній руці стискаючи ціпок, а другу притискаючи собі до попереку, немов щоб той, бува, не розвалився. Його погляд пересунувся зі складанки на розсип деталей, які ще залишилися, мабуть із сотню їх, потім знову на складанку. — Г’юстоне, у вас тут можуть бути проблеми[231].
Дейв уже й сам почав це підозрювати.
— Якщо ти правий, це зруйнує Ользі день.
— Їй варто було б на таке очікувати. Як ти гадаєш, скільки разів уже збиралася й розбиралася ця версія Ейфеля? Старі люди недбалі, як підлітки. — Він випростався. — Вийдеш зі мною надвір, до садка? Маю дещо тобі подарувати. І ще дещо розказати тобі.
Дейв придивився до Оллі:
— Ти в порядку?
Той проігнорував запитання.
— Ходімо надвір. Сьогодні чудовий ранок. Така приємна теплина.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ярмарок нічних жахіть » автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Містер Зваба“ на сторінці 2. Приємного читання.