Розділ «Серсея»

Учта для гайвороння

— Коли я захочу вашої поради, пане Регіментарю, то спитаю! Ходіть звідси, мушу вдягнутися.

— До вечері з гістьми, треба гадати? Що це за нова змова? Їх уже стільки, що я втрачаю лік.

Погляд його упав на крапельки води, що заплуталися у золотому волоссі між її ніг.

«Він досі мене жадає.»

— Мрієш про те, що втратив, братику?

Хайме поспіхом підняв очі.

— Я тебе теж люблю, мила сестро. Та все ж ти дурепа. Золота вродлива дурепа.

Його докір боляче ужалив. «На Зелен-Камені ти був ласкавіший. А надто тієї ночі, коли посадив мені в черево Джофа.»

— Забирайся!

Вона обернулася до брата спиною і почула, як він виходить, намацуючи двері пеньком.

Поки Джоселин клопоталася коло столу до вечері, Доркас допомагала королеві вдягти нову сукню. В ній смуги блискучого зеленого єдвабу чергувалися зі смугами м’якого чорного оксамиту, а станом збігало складно виплетене чорне мирійське мереживо. Мирійське мереживо коштувало чимало, та королева ж мусила завжди виглядати якнайкраще. Криворукі замкові пралі дозволили кільком її старим сукням так збігтися, що в них було вже годі влізти. Королева хотіла була наказати відшмагати їх за недбалість, але Таена закликала до милосердя.

— Простолюддя любить своїх панів за добрість, — казала вона, умовляючи Серсею зглянутися. Тоді королева знайшла вишуканіше рішення — наказала вирахувати вартість суконь з платні, належної дурепам за працю.

Доркас вклала їй до руки срібне люстерко. «Дуже гарно» — подумала королева, посміхаючись до свого віддзеркалення. Добре було нарешті зняти жалобу — чорне робило її надто блідою. «Шкода, що вечеряти доводиться не з пані Добромир» — несамохіть майнула думка. День був довгий, а Таена завжди додавала їй наснаги. Серсея не мала такої сердешної приятельки від часів Мелари Вичерпій — а Мелара виявилася жадібною змовницею, що прагнула стрибнути вище голови. «Але не треба погано про неї думати. Вона потонула багато років тому, а перед тим навчила мене не довіряти нікому, крім Хайме.»

Коли королева нарешті з’явилася у світлиці, гості вже добряче приклалися до трав’яної наливки. «Пані Фалиса не лише схожа на рибу, а й ковтає не гірше» — подумала королева, побачивши наполовину спорожнілий глек.

— Дорогенька моя Фалисо! — вигукнула Серсея, цілуючи шерепу в щоку. — Ще й відважний пан Балман тут! Яке горе мені було почути лихі вісті про вашу милостиву матінку. Благаю, розкажіть, що ж таке трапилося з нашою пані Тандою?

Пані Фалиса скривилася, наче ось заплаче.

— Ваша милість добрі, що спитали. Маестер Френкен каже, матінка розтрощили стегно, коли падали. Він зробив, що зумів, і ми молимося про її одужання, але…

«Молися не молися — ще й місяць не обернеться, як їй настане каюк.» Старі немічні баби на кшталт Танди Стокварт не переживали зламаного стегна.

— Я додам свої молитви до ваших, — мовила Серсея. — Князь Кайбурн сказав, що Танду скинув кінь.

— В пані тещі попруга луснула, коли вони їхали верхи, — мовив пан Балман Березняк. — Стайняр мав би помітити, що ремінь стерто. Його покарали.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серсея“ на сторінці 11. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи