Розділ «Залізний керманич»

Учта для гайвороння

— Ця пані Гловер шиє тебе в дурні, небого. Зміїв Ріг і Каменястий Берег вже наші. Навіщо нам щось віддавати? Зимосіч розорено і спалено, Молодий Вовк гниє у землі без голови. Ми матимемо собі всю північ, як мріяв твій вельможний батько.

— Можливо. Коли лодії навчаться плавати між деревами. Рибалка може підчепити на гачок хоч сірого кита, але той потягне його донизу на смерть, якщо не перерізати волосінь. Північ занадто велика для нас, і північан там забагато.

— Повертайся до своїх ляльок, небого. А війни та завоювання залиш воїнам. — Віктаріон показав їй свої кулаки. — Я вже маю і правицю, і лівицю. Зайва рука мені не потрібна.

— Але можуть стати у пригоді мечі й вітрила дому Харло.

— Гото Горбань запропонував мені доньку за королеву. Якщо я її візьму, то матиму собі вдосталь Харлів.

Дівчина насупилася, але заперечила:

— Дім Харло очолює князь Родрік.

— Родрік не має доньок, лише книжки. Гото буде його спадкоємцем, а я — королем. — Нарешті вимовлені вголос, ці слова пролунали твердо і правдиво. — Вороняче Око надто довго плавав за морями.

— Дехто з людей виглядає більшим на відстані, — застерегла Аша. — Погуляйте серед вогнищ та послухайте балачки, якщо насмілитеся. Там не розповідають казок ані про вашу силу, ані про мою омріяну красу. Залізняки теревенять лише про Вороняче Око: які він бачив далекі землі, яких жінок узяв силоміць, яких чоловіків повбивав, які міста сплюндрував, як спалив флот князя Тайвина при Ланіспорті…

— Лев’ячий флот спалив я! — заперечив Віктаріон. — Я власноруч кинув першого смолоскипа на їхній чільний корабель!

— Але задум належав Воронячому Окові. — Аша поклала йому руку на передпліччя. — Він же вбив і вашу дружину, хіба не так?

Балон наказав усім мовчати про ту справу, але Балона більше не було серед живих.

— Він змайстрував їй дитину в череві. І тим примусив мене вбити її власноруч. Я б убив і його, та Балон не потерпів би братовбивства у своїх палатах. Він відіслав Еурона у вигнання і наказав не повертатися…

— …поки Балон живий, еге ж?

Віктаріон подивився на свої кулаки.

— Вона наставила мені роги. Я не мав вибору.

«Якби все стало відомо, з мене б реготали люди. Як реготав Вороняче Око, коли я звинуватив його.» «Вона сама прийшла до мене, мокра та хтива, — вихвалявся він. — Схоже, наш здоровань Віктаріон не надто здоровий там, де треба!» Але хіба розповіси про таке?

— Мені шкода вас, — мовила Аша, — хоча її шкода більше. Ви не лишаєте мені вибору, крім оголосити свої права на Морекамінний Престол.

«Наставляй кишеню.»

— Твої намагання марні, зухвале дівчисько. Але чини, як знаєш.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Залізний керманич“ на сторінці 10. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи