— Ти звинувачуєш мене? — зовсім незлобиво запитав Еурон.
— А маю?
Рішучість у Ашиному голосі змусила Віктаріона спохмурніти. Небезпечно було так говорити з Воронячим Оком, хай його єдине око сяяло зараз добрим гумором.
— Чи повеліваю я вітрами? — запитав Вороняче Око своїх посіпак.
— Ні, ваша милосте, — відповів Косовид з Косача.
— Жодна людина не повеліває вітрами, — додав Гермунд Ботлик.
— От якби ж ви могли! — мовив Рудий Весляр. — Ви б тоді попливли, куди схотіли, і ніколи б не знали спокою.
— Ось маєш відповіді з вуст трьох відважних мореплавців, — обернувся до Аші Еурон. — «Тиша» була у морі, коли помер Балон. Якщо сумніваєшся у дядьковому слові, дозволяю тобі допитати усіх на моєму кораблі.
— Німих почвар із далеких країн? О так, це саме те, чого мені бракує!
— Тобі бракує доброго чоловіка. — Еурон знову обернувся до своїх звіряток. — Торвольде, ану ж скажи, бо я забувся. Ти маєш дружину?
— Лише одну, — вишкірився Торвольд Бурозуб, щедро показуючи, за що йому дали його прізвисько.
— А я неодружений! — оголосив Ліворукий Лукас Кидь.
— І не без причини, — зауважила Аша. — Самі ж кажете: хай всі вас зневажають. А ми, жінки, зневажаємо найбільше. Та не дивися на мене такими жалібними очима, Лукасе! Ти ж маєш свою уславлену лівицю!
І показала кілька рухів туди-сюди нижче пояса власним кулаком.
Кидь вилаявся, але Вороняче Око поклав йому долоню на груди.
— Яка нечемна розмова, люба Ашо! Ти завдала нашому Лукасові удару в найвразливіше місце!
— Хіба я влучила? Я кидаю сокири незгірш будь-якого чоловіка, та коли ціль така крихітна…
— Дівчисько забувається, — загарчав Гостропикий Джон Мрав. — Балон дозволив їй думати, що вона чоловік!
— Твій батько зробив ту саму помилку з тобою, — миттю відказала Аша.
— Віддай її мені, Еуроне! — попрохав Рудий Весляр. — Я ляскатиму її по дупці, доки та не зачервоніється, як мої коси!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Залізний керманич“ на сторінці 7. Приємного читання.