— Милостивий пане, я смів би вас запитати... коли б була ваша ласка сказати, як той хлопець Козина?
— Той! Стоїть на своєму. Зразу видно, що маєте споріднену кров. А чому не піддаєтесь?
Грубий покрутив сивою головою.
— Ні, ні, пане лікарю... шкода говорити. А він здоровий?
— Здоровий.
— Ще одного просив би вас, пане лікарю, — затримав його Грубий. — В якому напрямі звідци наше місто Домажлиці?
Лікар здивовано подививсь на діда.
— А для чого це тобі потрібно?
— Ну так, щоб міг дивитися на небо, що є над нашим краєм.
Лікар подививсь на сонце і, показавши рукою, сказав:
— Там, у ту сторону Домажлиці і той ваш нещасний край.
Але голос його був уже м'якший і, відходячи, він зирнув ще раз на старого. Той дививсь на небо в ту сторону, де під ним височіли шумавські гори, а під ними притулилася його батьківщина, за яку він терпів і невпинно думав.
Лікар, скоро вийшов, зустрів члена апеляційного суду Парубка, що зупинив його й питавсь, де він був. Лікар відповів і розказав про того старого хода.
Доктор Парубок закліпав своїм трохи косим оком і сказав: «Знаєте, що про нього та його небожа сказав наш член Кнехт? — Echter böhmischer Dickschädel[7], і при цьому дививсь на мене», і Парубок усміхнувсь, аж йому біля лівого косого ока всі зморшки затрусились. «Та ще й як! — продовжував далі. — Таких упертих трудно найти. Той Козина врешті сказав, для чого їх примушують, коли ті права їх недійсні. Що він чинить по-своєму сумлінню і що інакше не може».
— Але дуже мало ви їм присудили, — завважив лікар.
— Ага, ви ждали шибениці та колеса! Але не забувайте, що тих нещасних обдурено. Той адвокат їх шарлатан, шахрай. Скільки грошей виманив у них на коней, на бричку та іншим способом! Дивуємось, що вони ніяк не можуть забути того, що колись було, тих своїх прав та привілеїв. А все-таки ті скорилися, крім цих двох.
— Ну, до року Козина теж пом'якшає. Той старий чи й витрима.
— Гм, не знаю... можливо...
— Що?
— Знаєте, Лямінгер не задовольнився нашим присудом. Я вже чув, що він подав протест. Хоче справу перенести до вищого карного суду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані твори» автора Алоїс (Алоїз) Ірасек (Їрасек) (чеськ. Alois Jirásek) на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Песиголовці Історичний роман“ на сторінці 87. Приємного читання.