TextBook — Ти ще повернешся, — сказав Адамберґ, відімкнувши ґрати. — На тебе буде відкрито кримінальну справу за завдання тяжких тілесних ушкоджень і можливе зґвалтування.
— Дідько, — сказав Рубо. — Я лише стояв на шухері.
— Надто вже весело ти там стояв. Ти був шостим у списку. Отже, один із найнебезпечніших.
— Дідько, я прийшов сюди вам допомогти. Допомога слідству зараховується?
— Забирайся. Я тобі не суддя.
Двоє офіцерів вивели Рубо з відділку. Адамберґ зазирнув у записник. Прищі, Великі щелепи, Чутливість — Морель.
— Морелю, а хто поїхав до будинку Марі-Бель? — запитав він, глянувши на годинник.
— Ноель і Фавр, комісаре.
— Чого вони там сидять? Уже дев'ята тридцять.
— Можливо, вона не виходитиме сьогодні. Відколи брата заарештували, вона не відчиняє магазин.
— Я їду туди, — сказав Адамберґ. — Оскільки Юрфен нічого не каже, Марі-Бель розповість, що він з неї витягнув.
— Ви поїдете туди прямо так, комісаре?
— Як так?
— Ну... тобто в босоніжках? Може, вам щось інше позичити?
Адамберґ поглянув на свої босі ноги крізь ремінці сандалів, шукаючи ґанджу.
— А що не так, Морелю? — щиро запитав він.
— Не знаю, — відповів Морель, намагаючись піти навспак. — Ви керівник відділу.
— А, — сказав Адамберґ, — солідність, Морелю? Ви про це?
Морель не відповів.
— У мене не було часу купити черевики, — сказав Адамберґ, знизавши плечима. — До того ж Клементина важливіша за мій одяг, правда?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „37“ на сторінці 3. Приємного читання.