TextBook Адамберґ почухав потилицю.
— Забудьте, — сказав Данґлар наполегливим тоном. — Ви спіймали облизня. Цей тип — не сіяч чуми.
— Та ні, Данґларе.
— Ви не можете висувати звинувачення на ґрунті цього Діаманта. Це смішно.
— Чоловіки не носять діамантів, Данґларе. А цей носить на безіменному пальці і ховає камінь у долоні.
— Щоб не пошкодити його.
— Дурниці, ніщо не пошкодить діамант. Це найкращий захисний камінь від чуми. Він у його родині з 1920 року. Він бреше, Данґларе. Не забувайте, що він має доступ до урни Глашатая тричі на день.
— Цей тип за все життя жодної книги не прочитав, — буркотливо сказав Данґлар.
— А звідки ви знаєте?
— Ви що, серйозно вважаєте цього типа латиністом? Знущаєтеся?
— Я не знайомий з латиністами, Данґларе, тому я не упереджений.
— А Марсель? Як він опинився в Марселі? Він завжди сидить у своїй крамниці.
— Його не було ні в неділю, ні в понеділок зранку. Після вечірнього випуску оголошень у нього був час заскочити у потяг о двадцятій двадцять. І повернутися сюди о десятій ранку.
Розлючений Данґлар знизав плечима і повернувся до свого комп'ютера. Якщо Адамберґ хоче спіймати облизня, нехай робить це без нього.
Лейтенанти принесли вечерю, і Адамберґ розклав піцу у своєму кабінеті прямо в картонних коробках. Дамас з'їв свою порцію з апетитом і з дуже задоволеним виглядом.
Адамберґ спокійно чекав, доки всі наїдяться, склав картонні коробки біля смітника і, зачинивши двері, продовжив допит. Данґлар постукав за півгодини. Здавалося, його невдоволення зникло. Він поглядом попросив Адамберґа підійти до нього.
— У базі даних нема Дамаса Віг'є, — тихо сказав він. — Цього типа не існує. Його документи — фальшиві.
— Ось бачите, Данґларе. Він бреше. Надішліть його відбитки, він точно сидів. Перевіримо його з самого початку. Чоловік, що відкрив квартиру Лорійона і типа з Марселя, точно знав, як це робиться.
— Програма з відбитками не відкривається. Казав вам, що цей клятий файл доводить мене до білої гарячки вже цілий тиждень.
— Їдьте в Управління, старий, і то мерщій. Передзвоніть мені звідти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „32“ на сторінці 3. Приємного читання.