— Чудово, — сказав Дамас, знову сідаючи.
— Ви їх упізнаєте, Дамасе?
— Звісно.
— Де ви їх бачили?
— У газеті.
Данґлар підвівся і відійшов, лишаючи двері відчиненими, щоб і далі чути цей досить-таки посередній початок допиту.
— Покажіть мені руки, Дамасе, — сказав Адамберґ, складаючи фотографії. — Ні, не так. Переверніть їх.
Дамас любенько послухався і показав комісару свої довгі напружені руки, повернуті долонями до стелі. Адамберґ узяв його за ліву руку.
— Це діамант, Дамасе?
— Так.
— Навіщо ви його перевернули?
— Щоб не пошкодити, коли ремонтую скейти.
— Він дорогий?
— Шістдесят дві тисячі франків.
— Звідки він у вас? Родинний спадок?
— Це ціна проданого мною мопеда, 1000 RI, майже нового. Покупець заплатив мені ось цим.
— Чоловіки зазвичай не носять діаманти.
— Ну, а я ношу. Бо у мене вони є.
У дверях з'явився Данґлар і жестом попросив Адамберґа йти за ним.
— Щойно телефонували хлопці з обшуку, — тихо сказав Адамберґ. — Це нічого не дало. Ні мішка з вугіллям, ні блошиної ферми, жодного живого або мертвого щура і жоднісінької книжки в усій квартирі, крім кількох бульварних романів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „32“ на сторінці 2. Приємного читання.