— Краще б ти лишилася, — сказав Данґлар. — Він сумуватиме за тобою.
— Котик?
— Адамберґ.
Камілла допила третю пляшку і беззвучно поставила її на стіл.
— Ні, — сказала вона. — Він зовсім не тендітний.
Данґлар не намагався переконати Каміллу. Після трагедії ніколи не завадить податися в мандри. Він подбає про кошеня, бо воно буде для нього таким самим добрим і гарненьким спогадом, як і сама Камілла, але, звісно ж, не таким розкішним.
— Де ти збираєшся спати? — запитав він.
Камілла знизала плечима.
— Тут, — вирішив Данґлар. — Я розкладу для тебе цей диван.
— Не завдавай собі клопоту, Адріане. Я просто ляжу зверху, бо спатиму в черевиках.
— Навіщо? Тобі ж буде погано.
— Це не має значення. Відтепер я спатиму взутою.
— Але ж вони брудні, — сказав Данґлар.
— Краще бути насторожі, аніж чистою.
— А ти знаєш, Камілло, що пишномовство ще нікого не врятувало?
— Так, я знаю. Це якась ідіотська частина моєї натури штовхає мене до пишномовства. Або ж бідномовства.
— Ні пишномовство, ні бідномовство, ні просто розмови з самим собою не допоможуть.
— А що ж узагалі допоможе? — запитала Камілла, знімаючи черевики.
— Роздуми.
— Гаразд, — сказала вона. — Потрібно буде собі придбати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „28“ на сторінці 4. Приємного читання.