TextBook Вона пильно подивилась на мене. По її гладкому обличчю промайнула ціла буря думок. Нарешті все завершилося широкою лукавою посмішкою.
— Ага! — сказала вона. А тоді ще раз: — Ага!
І вже вийшовши з кімнати, вона, озирнувшись, вимовила хитрувато, ніби смакуючи, наче сповнена одвічної радості жінки, що відкриває таємницю:
— От значить, куди діло пішло!
— Так, он воно куди пішло, чортова плетухо, — пробурчав я їй услід, коли вже впевнився, що вона мене не почує. Тоді жбурнув на підлогу свої нові лакові черевики разом з коробкою… Багатий чоловік!… Ніби я й сам цього не розумію.
Я зайшов за Пат. Вона вже чекала на мене в своїй кімнаті, одягнена, готова йти. Коли я її побачив, мені перехопило дух — вперше за ввесь час нашого знайомства вона була у вечірньому вбранні.
Плаття було із сріблястого оксамиту, воно м'яко і струнко спадало з прямих плечей Пат. Здавалось, ніби плаття надто вузьке, а в той же час воно було й широке і не гамувало красивих довгих кроків дівчини. Спереду плаття було закрите до самої шиї, але на спині було глибоке, вирізане під гострим кутом декольте. У матовому синьому присмерку Пат здавалась у ньому срібним смолоскипом, дівчина ніби раптово якось дивно змінилась, стала урочистою й далекою. Наче привид, поставала поза нею фігура пані Залевської з піднятим угору пальцем.
— Добре, що я зустрів тебе вперше не в цьому платті, — сказав я. — Я б тоді ніколи не наважився наблизитись до тебе…
— Це тобі тільки так здається, Роббі. — Вона всміхнулася. — Подобається тобі?
— Просто аж моторошно якось… Ти в цьому платті наче зовсім не та жінка.
— В цьому немає нічого моторошного. Адже на те й одяг…
— Може й так. Мене це аж пригноблює. До нього тобі потрібен інший чоловік, в якого багато грошей…
Вона розсміялась:
— Ті, в яких багато грошей, Роббі, здебільшого огидні люди…
— Але гроші не огидні… правда ж?
— Ні, — відповіла вона, — гроші ні…
— Так я й думав…
— А ти хіба не тої ж думки?
— Тої самої, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але дуже якось заспокоюють…
— Більше того, любий мій, вони дають незалежність. Але якщо хочеш, я можу надіти й інше плаття.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Три Товариші» автора Еріх Марія Ремарк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XIII“ на сторінці 2. Приємного читання.