Розділ 7

Відьмак. Кров ельфів

Йеннефер припинила розчісувати, зміряла її глибоким фіолетовим поглядом.

— Не грайся з ним. Бо це підло.

— Я зовсім із ним не граюся! Я просто розмовляю з ним!

— Хотілося б мені вірити, — чародійка клацнула ножицями, відрізаючи ще одне пасмо, що ніяк не бажало вкладатися, — що під час тих розмов ти пам’ятаєш, про що я тебе просила.

— Пам’ятаю, пам’ятаю!

— Це розумний і спритний хлопець. Одне-інше необережне слово може його наштовхнути на непотрібну стежку, на справи, про які він знати не повинен. Про які ніхто не повинен знати. Ніхто, абсолютно ніхто не може довідатися, хто ти така.

— Я пам’ятаю, — повторила Цірі. — Я нікому й словечка не пискнула, можеш бути впевненою. Скажи, це ми тому повинні так раптово виїжджати? Ти боїшся, що хтось міг довідатися, що я тут? Це тому?

— Ні. Є інші причини.

— Чи це тому… що може бути війна? Усі говорять про нову війну! Усі про те говорять, пані Йеннефер.

— Авжеж, — підтвердила чародійка голосно, клацаючи ножицями над вухом Цірі. — Це фактор із групи, так би мовити, постійних. Про війни завжди говорилося, говориться і буде говоритися. І небезпідставно: війни були й будуть. Нахили голову.

— Ярре говорить… що війни з Нільфгардом не буде. Розповідав про якісь аналогії… Показував мені мапу. Я сама вже не знаю, що про те думати. Не знаю, що то за аналогії, напевне щось страшенно мудре… Ярре читає різні вчені книжки й дере носа, але я вважаю…

— Цікаво, що ти вважаєш, Цірі.

— У Цінтрі… Тоді… Пані Йеннефер, моя бабця була куди мудрішою за Ярре. Король Ейст також був мудрим, плавав морями, бачив усе, навіть нарвала та морського змія, закладуся, що й аналогію він не одну бачив. І що з того? Раптом прийшли ті, нільфгардці…

Цірі підвела голову, голос її в’язнув у глотці. Йеннефер обійняла її, притулила міцно.

— На жаль, — сказала вона тихо. — На жаль, ти маєш рацію, бридулю. Якби все вирішували використання досвіду і можливість робити висновки, ми б уже давно забули, що таке війна. Але тих, хто прагне війни, ніколи не стримували й не стримають досвід і аналогії.

— Тоді… Тоді це правда. Буде війна. Тому ми мусимо їхати?

— Давай про це не говорити. Не переймайся наперед.

Цірі шморгнула.

— Я уже бачила війну, — прошепотіла вона. — І не хочу бачити її знову. Ніколи. Не хочу знову бути сама. Не хочу боятися. Не хочу знову втратити все, як тоді. Не хочу втратити Ґеральта… і тебе, пані Йеннефер. Не хочу тебе втратити. Хочу бути з тобою. І з ним. Завжди.

— Будеш. — Голос чародійки легенько затремтів. — І я буду з тобою, Цірі. Завжди. Обіцяю тобі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відьмак. Кров ельфів» автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • Анджей Сапковський Відьмак. Кров Ельфів

  • Розділ без назви (2)

  • Розділ 1

  • Розділ без назви (4)

  • Розділ 2

  • Розділ без назви (6)

  • Розділ 3

  • Розділ без назви (8)

  • Розділ 4

  • Розділ без назви (10)

  • Розділ 5

  • Розділ без назви (12)

  • Розділ 6

  • Розділ без назви (14)

  • Розділ 7
  • Меч і фехтування у світі відьмака

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи