Нещастя повелося відповідно до одвічного звичаю нещасть і яструбів — висіло над ними якийсь час, але вичікувало з атакою до зручного моменту. До часу, коли вони віддалилися від нечисленних осель, що стояли над Ґвенллех та Верхньою Буіною, оминули Ард Каррайг і заглибилися у безлюдний, потятий ярами передпокій лісу. Наче атакуючий яструб, нещастя не схибило. Точно впало на жертву, а жертвою стала Трісс.
Спочатку виглядало це паскудно, але не загрозливо, нагадувало звичайний розлад шлунку. Ґеральт і Цірі деякий час намагалися не звертати уваги на вимушені проблемами чародійки зупинки. Трісс, бліда, наче смерть, усіяна потом і болісно викривлена, кілька годин намагалася продовжувати поїздку, але біля полудня, провівши в придорожніх кущах ненормально багато часу, вже не зуміла всістися на коня. Цірі хотіла їй допомогти, але дало це кепський ефект — чародійка не зуміла втриматися за гриву, сповзла по боці скакуна й звалилася на землю.
Вони підняли її, поклали на плащі. Ґеральт мовчки зняв в’юки, відшукав шкатулку із магічними еліксирами, відкрив її і вилаявся. Усі флакончики були ідентичними, а таємничі знаки на печатках нічого йому не говорили.
— Який, Трісс?
— Жоден, — простогнала вона, обома руками тримаючись за живіт. — Я не можу… Не можу того приймати.
— Що? Чому?
— Я надчутлива…
— Ти? Чародійка?
— Маю алергію! — Вона вилаялася від безсилої злості й розпачливого гніву. — Завжди мала! Не приймаю еліксирів! Лікую ними інших, а себе можу лікувати виключно амулетами!
— А де в тебе амулет?
— Не знаю, — заскреготіла вона зубами. — Мабуть, залишила в Каер Морені. Або загубила…
— Зараза. І що з цим робити? Може, наклади на себе закляття?
— Я намагалася. Це — власне, результат. Через ті корчі я не могла зосередитися…
— Не плач.
— Легко тобі говорити!
Відьмак підвівся, стягнув власні в’юки з хребта Плітки й почав у них порпатися. Трісс скрутилася у клубок, пароксизм болю перекосив її обличчя, скривив рот.
— Цірі…
— Що, Трісс?
— Ти почуваєшся добре? Жодних… проблем?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відьмак. Кров ельфів» автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4“ на сторінці 1. Приємного читання.