Розділ «ЧАСТИНА III ТЕМНИЙ ЛІС»

Придивившись, він зауважив, що ярус голограм складається з екіпажів кораблів переслідування. Прямо в центрі стояли п'ять полковників: Дунфан Яньсюй і капітани чотирьох інших кораблів. Всі вони, крім Дунфан Яньсюй, були переданими по радіо голограмами. Коли Чжан Бейхай увійшов в відсік, на ньому зосередилися погляди п'яти тисяч чоловік — і в цих поглядах не було ні злоби, ні осуду. Так не дивляться на зрадника.

Капітани по черзі вітали Чжан Бейхая:

— "Синій космос", Азіатський флот!

— "Ентерпрайз", Північноамериканський флот!

— "Глибокий космос", Азіатський флот!

— "Вищий закон", Європейський флот!

Дунфан Яньсюй салютувала останньої:

— "Природний відбір", Азіатський флот! Сер, від космічного флоту Землі залишилися лише ці п'ять кораблів зоряного класу. Ви врятували нас від знищення. Прийміть командування!

— Це кінець. Повний розвал! Загальна депресія! — Ши Сяомін зітхнув і похитав головою. Він щойно повернувся з підземного Пекіна. — У місті анархія. Всюди хаос.

Керівники селища зібралися на засідання місцевого самоврядування. Дві третини з них становили пробуджені; інші були людьми, котрі народилися в цей час. Різниця між ними була тепер очевидною: і ті, і інші впали духом; але тоді як пробуджені, незважаючи на зневіру, тримали себе в руках, психіка сучасних балансувала на межі психічного нападу і за час наради неодноразово переступала за цю грань. Слова Ши Сяоміня плеснули бензину у вогонь. На очі голови навернулися сльози, а коли він, плачучи, прикрив обличчя руками, розридалися ще кілька присутніх із сучасних. Глава відділу освіти істерично зареготав, а пара інших чиновників з сучасних з гарчанням змели на підлогу свої кружки з кавою.

— Заспокойтеся! — наказав Ши Цян. Він говорив неголосно, але вагомо; це втихомирило сучасних. Голова та інші плачучі постаралися оволодіти собою.

— Зовсім як діти… — похитав головою Хайнс. Він був присутній на засіданні в якості делегата від населення. Мабуть, лише йому розгром об'єднаного флоту пішов на користь — реальність більше не суперечила його ментальному друку. А перед тим він жахливо мучився перед обличчям неминучої перемоги землян і був навіть близький до нервового зриву. Він їздив в міський шпиталь, але досвідчені психіатри виявилися безсилі. Втім, вони запропонували цікаву ідею, яку Ло Цзи і селищна керівництво допомогли здійснити. Лікарі запропонували створити вигадану реальність, в якій людство програло, — на зразок того, як це зображується в оповіданні "Облога Берліна" Альфонса Доде або старому фільмі "Прощання з Леніним". Технологія віртуальної реальності вже широко використовувалася, тому завдання було не з складних. Кожен день Хайнс сидів удома і дивився новини, які фабрикували спеціально для нього. Тривимірна комп'ютерна графіка не відрізнялася від справжнього репортажу. Йому показували, як частина трисоляріанського флоту прискорюється і входить в Сонячну систему раніше, ніж очікувалося; як об'єднаний флот Землі бореться в поясі Койпера і несе важкі втрати. А потім всі три флоти не справляються з обороною біля орбіти Нептуна і насилу організовують опір біля Юпітера…

Співробітник, який займався підготовкою новин для Хайнса, настільки поринув у свій вигаданий світ, що, дізнавшись про реальний розгром, ледь не збожеволів. Він повністю виснажив свою фантазію, написавши поразку людства, — як заради Хайнса, так і щоб показати себе у всьому своєму професійному блиску. Але жорстока дійсність далеко перевершила його уяву.

Коли після тригодинної затримки картина руйнувань досягла Землі, люди перетворилися на натовп зневірених малюків, а людський світ — на дитячий сад, охоплений кошмарами. Масова істерика поширювалася зі швидкістю лісової пожежі — в містах почалися заворушення.

У селищі, де жив Ши Цян, кожен, хто працював рангом вище нього або подали у відставку, або просто психічно зламалися, припинивши виконувати свої обов'язки. Тоді Ши Цяна призначили виконуючим обов'язки місцевого керівника. Може не такий вже і важливий пост, але в руках Ши Цяна виявилася доля всього містечка пробуджених. На щастя, в порівнянні з жителями підземного міста пробуджені непогано володіли собою.

— Не забувайте, в якій ситуації ми опинилися, — заговорив Ши Цян. — Якщо що-небудь трапиться з механізмами життєзабезпечення підземного Пекіна, там стане як в пеклі, і всі побіжать на поверхню. Тоді нам тут не вижити. Потрібно подумати про переселення.

— І куди ж нам діватися? — запитав хтось.

— Куди-небудь в слабо заселені райони; наприклад, на північний захід. Звичайно, ми спочатку пошлемо людей на розвідку. Зараз неможливо передбачити, що станеться зі світом, чи буде другий Великий розкол. Нам треба підготуватися до виживання виключно натуральним господарством.

— А Крапля нападе на Землю? — запитав інший.

— Заради чого дарма псувати собі нерви? — похитав головою Ши Цян. — Все одно ми нічого не можемо зробити. Та й до того, як вона проб'є Землю, нам теж треба якось жити, хіба не так?