Розділ «ЧАСТИНА III ТЕМНИЙ ЛІС»

КОМАНДУВАЧ ФЛОТОМ: Скажу також, що ваша затія провалиться.

ЧЖАН БЕЙХАЙ: Можливо. Але поки що все йде за планом.

КОМАНДУВАЧ ФЛОТОМ: "Природний відбір" був заправлений термоядерним пальним лише на одну п'яту обсягу баків.

ЧЖАН БЕЙХАЙ: Мені довелося діяти без зволікання. Іншого шансу могло і не випасти.

КОМАНДУВАЧ ФЛОТОМ: Це означає, що ви можете розігнатися тільки до одного відсотка від швидкості світла. Ви не можете витрачати залишок палива, оскільки воно необхідне для живлення системи життєзабезпечення протягом довгого часу — від десятиліть до століть. Але при такій швидкості вас скоро наздожене загін переслідування.

ЧЖАН БЕЙХАЙ: Я як і раніше командую "Природним відбором".

КОМАНДУВАЧ ФЛОТОМ: Вірно. Крім того, як ви знаєте, нас турбує й інша обставина. Якщо переслідувачі підійдуть дуже близько, вам доведеться знову запустити двигуни, витрачаючи паливо, — рано чи пізно система життєзабезпечення відключиться, і "Природний відбір", при майже абсолютному нулі за бортом, перетвориться на корабель мерців. Тому я наказав кораблям переслідування поки не наближатися. Ми переконані, що капітан і екіпаж розберуться самі.

ЧЖАН БЕЙХАЙ: Я теж переконаний, що всі складності в кінці кінців вирішаться. Я несу свій тягар відповідальності, але не сумніваюся, що "Природний відбір" рухається у вірному напрямку.

Ло Цзи ривком прокинувся і відразу впізнав ще один дожилий до цих днів звичай: хлопавки. Він подивився у вікно. В світанковому сутінках пустеля здавалася білою; подекуди її освітлювали спалахи феєрверків і хлопавок.

У двері хтось нетерпляче затарабанив і тут же, не чекаючи відповіді, відчинив. До кімнати з розчервонілим від збудження обличчям влетів Ши Сяомін і крикнув, щоб Ло включив телевізор — там йшли новини.

Ло Цзи рідко дивився телевізор. Поселившись в селищі Нове Життя-5, він повернувся до старого способу життя. Він високо його цінував, отримавши після пробудження аж занадто наполегливе вітання цієї епохи. Поки що Ло Цзи не хотів нічого знати про справи сучасності. Більшу частину дня він згадував Чжуан Янь і Сясю. Він уже подав документи на пробудження, але, за встановленими урядом законами, їх розбудять тільки через два місяці.

Ло Цзи включив телевізор. Диктор повідомляв, що п'ять годин тому телескоп Ріньє-Фіцроя засік проходження трисоляріанського флоту крізь ще одна хмару міжзоряного пилу. Таке трапилося вже в сьомий раз за два століття. Стрій кораблів давно розпався, і характерна форма "щітки" стала невпізнанною. Так само, як при проходженні другої хмари, вперед вирвалася одна "щетинка". Цього разу, однак, обчислення показали, що це не зонд, а бойовий корабель. Завершивши розгін і пасивну фазу польоту, деякі кораблі Трисоляріса приступили до гальмування п'ятнадцять років тому. Десять років тому гальмували вже більшість кораблів. Не викликало сумніву, що цей одиночний корабель навіть не починав сповільнюватися. Більше того, по залишених ним у пилу слідах визначили, що він продовжує розгін! Якщо такий режим польоту збережеться, він досягне Сонячної системи на п'ятдесят років раніше решти флоту.

Вторгнення одиночного корабля в Сонячну систему, що знаходився під захистом потужного флоту була самогубством. Залишався тільки один варіант: його послали, щоб вести переговори. За роки спостережень вдалося виміряти граничні прискорення кожного корабля. Виходило, що лідеру флоту не вдасться в достатній мірі скинути швидкість; через 150 років він без зупинки пройде крізь Сонячну систему. З цього приводу висували дві теорії. Одна стверджувала, що корабель чекає допомоги з гальмуванням від землян. За іншою, він по шляху скине човник з делегацією, а вже той зможе зупинитися вчасно.

— Але якщо вони хочуть переговорів, то чому не повідомлять про це через Софоніємів? — запитав Ло Цзи.

— Це легко пояснити! — натхненно заговорив Ши Сяомін. — Вони ж думають зовсім не так, як ми! Їх розум відкритий один одному — тому вони вважають, що нам про це вже відомо!

Пояснення залишало бажати кращого, але Ши Сяомін так радів, ніби сонце сьогодні має зійти раніше звичайного, і Ло Цзи порадів разом з ним.

А коли сонце і справді зійшло, свято досягло апогею. Селище в пустелі було лише маленьким шматочком світу. Основні урочистості розгорнулися в підземних містах. Люди покинули свої розвішані на гілках будинки і спустилися на землю. Вони налаштовували одяг на максимальну яскравість і розгулювали посеред розлитого моря світла. Під кам'яними склепіннями розцвітали віртуальні феєрверки; часом їх спалахи покривали все небо, сяйвом змагаючись із сонцем.

Потік новин тривав. Спершу уряд проявляв обережність, і офіційні особи невпинно повторювали, що немає ніяких фактів, що підтверджують наміри Трисоляріса вести переговори. Але в той же час ООН і ККФ поспішно скликали наради на вищому рівні, щоб обговорити протокол переговорів і умови капітуляції.

У селищі Нове Життя-5 свято ненадовго зупинили, щоб прибулий з міста політик виступив з промовою. Він був фанатичним прихильником проекту "Промінь сонця" і скористався моментом, щоб залучити на свою сторону голоси пробуджених.

"Промінь сонця" був проектом ООН. Його суть полягала в тому, що якщо людство переможе в битві Судного дня, тим трисоляріанам, які виживуть слід надати територію в Сонячній системі. Існувало кілька варіантів проекту.